На сайте
Сейчас 10 гостей онлайн
Наши RSS ленты
Новости сайта
Рефераты

Насінні рослини

Насінні рослини

Насінні рослини мають ряд пристосувань і особливостей розвитку, які виникли в ході еволюції і дозволили їм зайняти панівне положення в царстві рослин — внутрішнє запліднення, розвиток зародка усередині насінного зачатка і наявність насінини.

Відділ голонасінні

Голонасінні рослини представлені вічнозеленими, зрідка листопадними, дерев’янистими, рідше чагарниковими формами, трав’янистих форм немає. Близько 660 видів. Домінуюче покоління — диплоїдний спорофіт. Коренева система стрижнева, головний корінь утворюється із зачаткового корінця зародка, провідні тканини розвинені краще, ніж у спорових рослин. Різноспорові. Мікро- і мегаспорофіли розвиваються окремо один від одного на спеціальних пагонах — мікро- і мегастробілах. Для здійснення статевого процесу насінним рослинам, на відміну від спорових, не потрібна вода. Мегаспори не залишають спорангіїв, розвиток гаметофітів і запліднення відбуваються в спорангіях. Мегаспорангій насінних оточений захис­ною оболон­кою — ін­тегументом, і називається насіннєвим зачатком або сім’ябрунькою.
Відділ включає чотири класи — Саговники, Гнетові, Гінкгові та Хвойні.

Відділ покритонасінні (квіткові)

Основними відмітними особливостями покритонасінних є наявність квітки плоду і подвійне запліднення. Відділ складається з двох класів — Дводольні й Однодольні.
Клас Дводольні включає близько 180 тис. видів. До них належать дерева, чагарники, трави. Зародок дводольних має дві сім’ядолі (у чистяка, чубарки і деяких зонтичних — одна, у дегенерії — три). Листки з перистим жилкуванням, рідше пальчастим або дуговим. Провідні пучки як правило відкриті, розташовані в одне коло. Зародковий корінець перетворюється на головний корінь стрижневої системи, у багатьох трав коренева система мичкувата. Квітки п’ятичленні, рідше чотири- або тричленні. До класу Дводольні належать сімейства Розові, Бобові, Пасльонові, Складноцвіті, Хрес­тоцвіті.
Клас Однодольні включає близько 60 тис. видів. Представлений в основному травами, рідко зустрічаються вторинно-деревні форми (пальми). Жилкування паралельне, рідше — дугове, перисте або пальчасте. Провідні пучки закриті, можуть розташовуватися в декілька кіл. Зародковий корінець відмирає, заміню­ючись мичкуватою системою додаткових корінців. До класу Однодольні належать сімейства Злакові, Лілійні, Цибульні.

Гриби

Царство Гриби налічує близько 100 тис. видів. Мають ряд ознак, характерних для тварин: живлення гетеротрофне, клітинна оболонка містить хітин, основна запасна речовина — глікоген, у результаті метаболізму утворюється сечовина. При цьому гриби здатні до необмеженого росту, нерухомі й живляться шляхом всмоктування, що є характерним для рослин. Вегетативне тіло гриба називається міцелієм, або грибницею, воно складається з тонких розгалужених ниток — гіфів, яким притаманний верхівковий ріст. Розмножуються статевим, нестатевим і вегетативним способами.
Багато грибів, особливо шапкових, здатні вступати в симбіоз з коренями рослин, утворюючи мікоризу. При цьому гриб одержує від рослини поживні речовини, а рослина від гриба — біологічно активні речовини, які стимулюють його ріст; також за допомогою грибних гіфів рослина збільшує поглинання води з ґрунту.

Лишайники

Лишайники представлені більш ніж 20 тис. видів. В основі організації лишайників лежить помірний паразитизм гриба на водорості. Гриб і водорость вступають у тісний, довготривалий зв’язок і формують особливі морфологічні форми й шляхи метаболізму. Гриб є облігатним помірним паразитом. Він формує особливі гіфи — гаусторії, які проникають у клітини водоростей і служать для обміну речовинами. Гриб поступово з’їдає вміст водорості, залишаючи при цьому резерв, оскільки знищення всієї водорості призведе до його загибелі. У свою чергу водорость бере в гриба воду та мінеральні речовини.
Слані лишайників бувають трьох морфологічних типів: накипні — у ви­гляді шкірочки, що щільно зрослася з субстратом; листуваті — у вигляді листоподібної пластинки, горизонтально розташованої на субстраті; кущисті — у ви­гляді прямостоячого або звисаючого кущика (сферефорус круглий, рочела фукоїдна, уснея довгошия, кладонія оленя­ча). Розрізняють гомеомерні та гетеромерні слані. У гомеомерній слані во­дорос­ті дифузно розкидані по всій її товщі, а в гетеромерній утворюють відокремлений шар.
Розмножуються лишайники статевим, нестатевим і вегетативним спосо­бами.

 

Добавить в соц.закладку


Пошук по сайту
Реклама