Байрон Джордж

Образ Мазепи в однойменній поемі Дж. Байрона

Іван Мазепа – чи не найзагадковіша постать в усій нашій історії. Що більше про нього дізнаємося, то більше запитань виникає, більше таємниць зринає. Неординарна особистість супротивника Петра І надихнула на творчість не одного поета, драматурга, романіста. Про це ми й поговоримо. Поема Байрона цікава для українського читача передусім тим, що автор звертається до образу України і створює образ одного з її видатних історичних діячів. Працюючи над твором, англійський поет користувався «Історією Карла XII» Вольтера. В основу сюжету поеми покладено лише один епізод із життя Мазепи - його кохання до дружини багатого польського пана та покарання за це її чоловіком. Мазепу роздягли і прив’язали до дикого коня, який довго носив його полями, аж поки не дістався України.

Детальніше...

 

Зображення боротьби у поемі Джорджа Байрона “Паломництво Чайльд-Гарольда”

Романтична поема «Паломництво Чайльд-Гарольда» — один з найкращих здобутків лірико-романтичного напряму в літературі. У основі поеми лежить ліричний щоденник самого поета. Образ героя, якого Байрон спочатку хотів назвати Бюрюном (середньовічна форма прізвища Байронів), відбивав майже незамасковані автобіографічні риси.
Чайльд Гарольд відчуває велике розчарування в навколишньому, безпросвітний сум, утому й пересиченість. Конфлікт його з усім існуючим непримиренний, але він не втручається в хід подій, усвідомлює себе жертвою долі. У песимізмі та розчаруванні Гарольда знайшли відображення настрої буржуазно-демократичної інтелігенції Західної Європи після поразки французької революції 1789—1794 pp. Це розчарування було зумовлене не тільки політичною реакцією. Значною мірою воно було наслідком втрати віри у можливість перемоги царства розуму, про яке писали і яке провіщали просвітники.

Детальніше...

 

Образ Чайльд Гарольда як утілення байронічного героя

Найвідоміша з поем Байрона — «Паломництво Чайльд Гарольда». Створювалася поема не одразу. Перші дві її пісні були написані під час подорожі Байрона в Португалію, Іспанію, Албанію, Грецію (1809—1811). Третя пісня — на березі Женевського озера після остаточного від’їзду з Англії (1816), четверта довершена вже в Італії 1817 року.
Дві перші пісні поеми були опубліковані 29 лютого 1812 року і відразу ж завоювали серця читачів. «Одного чудового ранку я прокинувся і довідався, що я знаменитий», — згадував Байрон.

Детальніше...

 

Хотів би жити знов у горах

Так написав великий англійський поет Джордж Байрон. Аристократ за походженням, що успадкував титул лорда. Закінчив аристократичну школу, Кембриджський університет. Це була дуже цікава і освічена людина. Забезпечене і спокійне життя Байрон проміняв на визвольну боротьбу грецького народу проти турецького поневолення, успадкувавши бунтівний дух своїх шотландських предків. За легендою, Байрон наказав поховати своє серце у Греції.

Детальніше...

 

Лiричний герой Джорджа Байрона

Джордж Гордон Байрон був романтиком як у творчостi, так i в своєму життi. Байрон був красивим, але кульгавим вiд народження. Його рiд був дуже давнiм, мав родиннi зв’язки ще з англiйськими i шотландськими королями, але маєток i титул Байрони отримали лише в XVI столiттi, а в XVII столiттi англiйська буржуазна революцiя призвела рiд до занепаду. Все це сформувало особистiсть поета i теми його творчостi.

Детальніше...

 

Лорд Байрон: людина-легенда

“Світанок мій був темний…”, - сказав поет про власне дитинство, отруєне чварами між набожною матір’ю та розпусним батьком… Джордж Ноель Гордон Байрон (Вугоп) народився у Лондоні 22 січня 1788 р. у родині збіднілих аристократів, але збоку здавалося, що Г:ому постійно усміхається доля. Слова О.С. Пушкіна “наследник всех своих родних” стосуються не тільки Онєгіна, а й Байрона. Рід Байронів вважався проклятим, тому що його представники брали активну участь у погромах монастирів у XVI ст., коли Генріх VIII виводив країну зпід влади Ватикану. Хижі Байрони захопили тоді один із найвеличніших монастирських комплексів під власний маєток. Його успадкував десятирічний, красивий, але кульгавий хлопчик, оточений великою кількістю безплідних родичів. У Ньюстеді коридорами блукали привиди, а більшу частину середньовічної фортеці облюбували для себе кажани.

Детальніше...

 

Байрон і роль «байронічного» героя

Любов до сестри поет називає “усмішкою природи”, для нього це почуття щире, а біблійні заборони викликають бажання посперечатися із ними. Гріховне кохання породило низку так званих східних поем (”Гяур” (1813), “Лара” (1813), “Корсар” (1814), “Мазепа” (1819) та ін.), герой яких переживає гріховне почуття і кидає виклик усьому людству. Любов до сестри також надихнула Байрона на проникливі “Станеи до Августи” (1816 - 1818), трагедії “Манфред” (1817) і містерії “Каїн” (1821). У східних поемах народився “байронічний герой”, який утілює в собі стихійну силу дикої природи. Він красивий і водночас страшний, благородний, але здатний на безжальне вбивство. Його пристрасть схожа до урагану, страхітливої руйнівної сили. “Байронічний” герой є носієм абсолютного чоловічого начала в його первісному прояві.

Детальніше...

 

Творчість Байрона

Початий ще в Швейцарії до 1817 р. твір “Дон Жуан” так і не був закінчений, але велика частина роману у віршах була створена в Італії. Якщо порівняти настрій часів вірша “Душа моя похмура…” (1815), що входить до циклу “Єврейські мелодії” (1814 - 1815), з авторським настроєм часів “Дон Жуана”, то ми побачимо колосальну різницю. Поет немов долає свій “космічний песимізм” і переходить на позиції іронічного, “легкого” і індиферентного ставлення до світу. У листі до співака визвольної боротьби ірландського народу Т. Мура від 19. 09. 1818 р. Байрон писав з Венеції про те, що закінчив першу пісню поеми, яка “потішатиметься над всім, що є в підмісячному світі”. І задум був виконаний сповна. Традиційного, але вельми “пониженого”, позбавленого демонічного ореолу Дон Жуана доля кидає із країни в країну, що дає можливість і йому, і автору вивчити людську природу . іспанські гранди, грецькі пірати, турецькі рабоеласники, російські солдати, англійські лорди проходять перед нашими очима, і всім віддаються відповідні “почесті”. Ми бачимо вдачу католицької Іспанії, отуречченої Греції, потрапляємо всередину сералю і знайомимося із звичаями гарему.

Детальніше...

 

Романтичний герой Байрона

Джордж Гордон Байрон — уособлення романтизму не лише у творчості, а й в особистому житті. Усе своє життя він був в одній і тій самій ситуації, яка ніби підказувала тему його творчості,— зневажена, закута сила, понівечена краса, самотність серед людей, навіть близьких і рідних. Байрон був дуже гарним, але кульгавим від народження, мати дуже любила його, але мучила своєю любов’ю. Рід письменника був давній, пов’язаний ще з англійськими і шотландськими королями, але маєток і титул Байрони отримали лише в XVI столітті, а в XVII cтолітті англійська буржуазна революція призвела до занепаду роду. Усе це сформувало особистість поета і теми його творчості.

Детальніше...

 

Провідні мотиви творчості Байрона

Класицистичні погляди Байрона здаються несподіваними для поета, чиє ім’я увійшло в історію англійської і світової літератури як найбільш впливового виразника романтичного світогляду. У його «Щоденниках і листах» висловлено чимало міркувань про поезію і прозу як минулого, так і майбутнього, але думки ці такі ж суперечливі, як і сама постать великого майстра. А щоб хоч трошечки зрозуміти мотиви творчості поета, слід звернутися до його філософії. І в свою чергу самі філософські погляди Байрона викликали до життя шедеври його творчості.

Детальніше...

 
Зарубіжна Література