Йонеско

Ніщо так не дивує мене, як банальність (за п’єсою Е. Йонеско «Носороги»)

...люди, втративши всі принципи

і здатність до самостійного мислення,

з жахливою легкістю йдуть за будь-якими

гаслами.

Б. Ємельянов

Детальніше...

 

«Театр абсурду» Ежена Йонеско

Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909--1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик «театру абсурду».

Сам Йонеско завжди говорив, що «театр абсурду» почався саме з його перших п'єс, з «Голомозої співачки», «Стільців», «Жертв обов'язку». Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонес ю вважав прихід у театр у 1963 році Самюеля Беккета з його славнозвісною п'єсою «В очікуванні Годо». «Театр абсурду» був від свого початку для Йонеско «театром боротьби»: проти буржуазного театру, який він іноді пародіював, і проти реалістичного театру.

Детальніше...

 

«А й справді, є мутації назад?» (за п’єсою Е. Йонеско «Носороги»)

Любий мій, ви не існуєте, бо у вас
немає думок. Думайте,
і будете існувати.
Е. Йонеско
П'єсу Йонеско мені зовсім не хотілося читати. По-перше, - це п'єса. Дійові особи. Поки вивчиш, хто є хто!.. По-друге, нецікавий початок. Але читаю. Примушую себе читати. Добираюсь до десятої сторінки. Якісь чудернацькі репліки логічного штабу: "це неможливо, тому що неможливо", або ж "пес - це кіт, бо у нього чотири ноги".

Детальніше...

 

Театр Ежена Йонеско

І. Ежен Йонеско - один із представників "театру абсурду". (Відомий французький драматург Ежен Йонеско (1909-1994) не мав на меті відтворювати дійсність. Твори цього драматурга схожі на головоломку, тому що ситуації, характери і діалоги його п'єс нагадують скоріше асоціації та образи сну, ніж реальності. Але із допомогою абсурду автор передає тугу за втратою ідеалів, що й робить його п'єси гуманістичними.)

Детальніше...

 

Сутність опору Беранже

Твір за п’єсою Ежена Йонеску «Носороги». Життя людей сповнене проявів, які при уважнішому розгляді можуть здатися нелогічними чи навіть абсурдними. Особливо це вражає, коли йдеться про явища суспільного життя, коли кожна окрема людина діє за законами особистої логіки, а в поєднанні виходить щось майже безглузде. Глобальні політичні експерименти XX сторіччя неодноразово закінчувалися трагедіями цілих народів, вони здійснювалися на очах письменників, що бачили протиріччя між ідеями та їх втіленням, і були свідками того, як великі маси людей, об’єднавшись, робили речі, не сумісні зі здоровим глуздом, які ніколи не вчинили б поодинці, а потім наївно жахалися і твердили, що всі вони нічого не знали і не розуміли.

Детальніше...

 

Ежен Йонеско та його п’єси

Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року в румунському місті Слатін. Нерідко датою його народження помилково називають 1912 рік. Це пов’язано з тим, що у 1950і роки сам Йонеско “відняв” у себе три роки, прочитавши статтю Жака Лемаршана про появу нової генерації “молодих драматургів”, серед яких називалося ім’я Йонеско. Його батько, юрист Еуген Іонеску, був румуном, а мати — Тереза Іпкар, француженкою, дочкою французького інженера, що оселився в Румунії. Відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції (відразу після народження хлопчика батьки переїхали до Парижа), а роки юності — у Румунії. 1929 року він вступив на літературний факультет Бухарестського університету, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Родікою Буруляну, з якою прожив разом довге життя.

Детальніше...

 

Ежен Йонеско та його п’єса «Носороги»

Ежен Йонеско відзначав, що для кожної зі своїх п’єс він обирає особливий стиль і мову. Ця думка підтверджується його знаменитою драмою “Носороги”. В ній, здається, зникає явна абсурдність, а в текст проникають.не умовні, життєподібні художні елементи. “Носороги” — не “антип’єса” на кшталт “Голомозої співачки” з її донезмоги перебільшеним “англійським інтер’єром”, героямимаріонетками і абсурдними сюжетними ситуаціями. Якщо “Голомозу співачку”, яку Йонеско назвав “найабсурднішою” і “найбезладнішою” зі своїх п’єс, він позбавив законів драматичної дії, композиції, характерів, то драма “Носороги” має звичну драматичну структуру. Сам автор наголошував, що вона є “традиційною і класичною за задумом. Я додержувався тут основних законів театру: проста ідея, такий же простий розвиток дії та стрімка розв’язка”.

Детальніше...

 

Проблема індивідуальності під тиском масової свідомості у п’єсі Е. Йонеско «Носороги»

Іжен Йонеско - визнаний метр французької літератури, один із засновників драми абсурду, письменник, в якому, за висловом французького критика Сержа Ідугіровського, співвітчизники вбачають «їдкого спостерігача, безжального колекціоніста писра людської глупоти й зразкового знавця дурнів». Стрижнем його п’єс байдужість повсякденності й туга за сенсом буття та справжнім життям. У п’єсі Е. Йонеско «Носороги» показана дивна історія перетворення людей на носорогів. Персонажі п’єси дуже здивувалися появі перших товстошкірих. На вулицях міста, вкрай обурилися, коли неповороткий звір розчавив кішечку Господині, сушили голови над тим, звідки б це вони могли взятися. (вістка про«оносороження» пана Бефа, мов вибух бомби, увірвалася в таку мирну контору, яка нічим не відрізнялася від сотень інших контор. Її співробітники не знали, що й думати, побачивши носорога, який ще вчора був їхнім товаришем по службі.

Детальніше...

 

До проблеми розуміння змісту роману Ежена Йонеско «Носороги»

Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року (нерідко датою його народження помилково називають 1912 рік) в румунському місті Слатін. Його батько був румуном, а мати - француженкою, відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції (відразу після народження хлопчика батьки переїхали до Парижа), а роки юності - у Румунії. 1929 року він поступив на літературний факультет Бухарестського університету, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною, з якою прожив разом довге життя. Деякий час Йонеско викладав французьку мову, а румунською він видав на початку 30х років збірку поезій та книгу есе. 1938 року, отримавши урядовий грант, він приїздить до Парижа, де працює над докторською дисертацією про мотиви гріха і смерті у французькій поезії після Бодлера, яку він захистив у Сорбонні. Під час війни Йонеско живе у Франції, працює коректором в юридичному видавництві. Там він познайомився з середовищем чиновників, яке згодом відтворив у «Носорогах».

Детальніше...

 

«Театр абсурду» Ежена Йонеско

Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909-1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик "театру абсурду".
Сам Йонеско завжди говорив, що "театр абсурду" почався саме з його перших п'єс, з "Голомозої співачки", "Стільців", "Жертв обов'язку". Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонеско вважав прихід у театр у 1963 році Самюеля Беккета з його славнозвісною п'єсою "В очікуванні Годо". "Театр абсурду" був від свого початку для Йонеско "театром боротьби": проти буржуазного театру, який він іноді пародіював, і проти реалістичного театру. Реалізм Йонеско вважав просто "театральною школою", стверджував, що сама реальність "нереалістична". У буржуазному театрі Йонеско не приймав його надмірної заангажованості: надто багато уваги в такому театрі приділяється питанням економіки та політики. Що ж нового приніс "театр абсурду"? Йонеско хотів вивести на сцену саме "екзистенціальне існування людини", показати повноту і цілісність цього існування і водночас його глибокий трагізм, трагізм, який виникає із усвідомлення абсурдності світу. Йонеско згадує слова шекспірівського героя: "Світ - це історія, розказана ідіотом, сповнена шуму, позбавлена будь-якого смислу і значення". Саме таку історію хотів передати Ежен Йонеско.

Детальніше...

 
Зарубіжна Література