Манн Томас

Чи потрібні суспільству сильні особистості, подібні до Чіполло? (За твором Т. Манна «Маріо і чарівник»)

У юнацькі роки Томас Манн захоплювався філософією Ніцше. Він переживав піднесення, душевний запал, читаючи книги цього німецького філософа, духов­ний і стилістичний вплив якого позначається уже в ранніх творах Томаса Манна.

Енергетика творчості Ніцше, його концепція надлюдини, яку він обгрунтував у книзі «Гак казав Заратустра», він продовжував розвивати в інших творах. Фа­шизм, який виник у Європі, взяв за свої гасла ідеї Ніцше, і Томас Манн перегля­нув своє ставлення до творчості філософа. Він замислився над тим, чому руйнів­ні сили інтерпретували концепцію Ніцше як заклик до ненависті, антилюдяності, самовихваляння. Ідея національної Вищості захопила Європу, і Томас Манн під­дав нишівнііі критиці творчість Ніцше, характеризував її як ненатуральну, жалю­гідну, претензійну.

Детальніше...

 

Про що попереджав Томас Манн у новелі «Маріо і чарівник»?

..Політика — поняття широке, воно переходить без різкого розмежування до царині етичних проблем.

Т. Манн, з листування

1930 рік. Італія. Залитий яскравим сонцем морський берег, «встелений м'якеньким, дрібним піском, облямований пінієвими гаями, на нього задивля­ються близькі гори». Здавалося б, що Творець і природа потурбувалися про те, щоб людям у такому місці було приємно, затишно і радісно відпочивати. Проте оповідач з новели Т. Манна «Маріо і чарівник», дія якої відбувається у курорт­ному містечку Гіарре ді Венере, в перших же рядках говорить, що в цьому місці «злість, роздратування, напруження... висіли в повітрі». Курортники відразу від­чули, що «тутешнім стосункам бракувало щирості й невимушеності».

Детальніше...

 

Творчість Т. Манна

1. У чому новаторство прози Томаса Манна ?

Художній образ у творах Томаса Манна виникає як узагальнення пережитого. Він уміє тонко передати деталі події, психічні переживання людей, характеристику предмета. Невелика й незначна для усього людства подія виростає до масш­табів вселюдської проблеми, а потворний образ дешевого чарівника розкриває і розвінчує образи національних героїв.

Детальніше...

 

Про що попереджав Томас Манн у новелі «Маріо і чарівник»?

…Політика - поняття широке, воно переходить без різкого розмежування до етичних проблем. Т. Манн, з листування. 1930 рік. Італія. Залитий яскравим сонцем морський берег, «встелений м’якеньким, дрібним піском, облямований пінієвими гаями, на нього задивляються близькі гори». Здавалося б, що Творець і природа потурбувалися про те, щоб людям у такому місці було приємно, затишно і радісно відпочивати. Проте оповідач з новели Т. Манна «Маріо і чарівник», дія якої відбувається у курортному містечку Парре ді Венере, в перших же рядках говорить, що в цьому місці «злість, роздратування, напруження… висіли в повітрі». Курортники відразу відчули, що «тутешнім стосункам бракувало щирості й невимушеності». У їдальні центрального Гранд-готелю герою першого ж вечора відмовили у столикові на веранді, яку облюбували діти, бо ті затишні місця тримали для «наших клієнтів». Потім сім’ю оповідача виселили з готелю на тій підставі, що римська аристократка, котра жила у сусідній кімнаті, перелякалася коклюшу, на який нещодавно перехворіли діти. І хоча готельний лікар підтвердив, «що хвороба минула і боятися її немає підстав», адміністратор все ж таки заявив, що іноземцям «доведеться звільнити кімнати й переселитись у флігель». А коли восьмирічна дочка героя «голенька пробігла кілька метрів до води, виполоскала купальник і вернулася назад», її вчинок, тобто вчинок її батьків, викликав страшенне обурення місцевих жителів. Вони сприйняли його як «невдячність і образливу неповагу до гостинної Італії», як наругу над національною гідністю.

Детальніше...

 

Роль міфу в новелі Томаса Манна «Смерть у Венеції»

Новела Манна «Смерть у Венеції» - складний твір, сповнений глибокого символічного й алегоричного змісту Кожний образ ніби має подвійну природу: його можна сприймати реалістично і алегорично. Важливу роль у новелі відіграють міфічні сюжети й образи, що використовує автор. Але Т. Манн творить свій міф в новелі «Смерть у Венеції», де як і в античних, біблійних міфах, подано образну модель світу. Новела починається з того, що герой, письменник Густав Ашен-бах, виходить на прогулянку після напруженого дня. Але якась «вища сила» робить її вирішальною в долі героя. Насувається гроза, і герой опиняється біля цвинтаря. Ашенбах, заглиблений у свої думки і мрії, насподівано бачить якогось дивного чужинця, портрет якого нагадує чи то бога Вакха, чи то перевізника душ у царство мертвих. І цвинтар, і чужинець - все це створює алегоричну картину дійсності, в якій живе Густав Ашенбах, і викликає відчуття неминучої трагедії. Але герой наче не помічає цих попереджень «вищих сил», нехтує ними.

Детальніше...

 

Сенс бунту Маріо

Твір за новелою Т. Манна «Маріо іі чарівник». Німецький письменник, лауреат Нобелівської премії (1929), автор філософсько-інтелектуальних романів, есе, новел. Наскрізною в його творчості є тема мистецтва і особистості митця. Популярність Т. Манну приносить його перший роман «Будденброки» (1901), за який йому згодом буде присуджена Нобелівська премія. У 1920-40-ві роки Т. Манн створює свої найкращі модернові романи: «Чарівна гора», «Лотта у Ваймарі», «Доктор Фаустус». Шедевром новелістики вважається твір «Смерть у Венеції». Письменник порушував проблеми боротьби з тоталітаризмом, у своїх творах зумів передати тривожну атмосферу передвоєнної ситуації в Європі; він вірив, що кожна людина має право на вираження власного «я», на збереження себе як особистості. У новелі «Маріо й чарівник» (1938) письменник через алегорію показав, як сильні особистості» намагаються маніпулювати натовпом, як тоталітарний режим спотворює особистість.

Детальніше...

 

Роль мiфа в новелi Томаса Манна “Смерть у Венецiї”

Новела Томаса Манна “Смерть у Венецiї” - складний твiр, сповнений глибокого символiчного й алегоричного змiсту. Кожен образ нiби має подвiйну природу: його можна сприймати реалiстично, а можна спробувати зрозумiти символи i алегорiї, що криються за кожним образом. I тодi весь твiр набуває глибокого фiлософського звучання. Важливу роль у новелi вiдiграють мiфiчнi сюжети й образи, що використовує автор.

Люди колись не могли пояснити таких високих i абстрактних понять, як життя i смерть, кохання i ненависть, добро i зло, прекрасне i потворне i створити мiфи. Мiфи i сьогоднi вражають яскравою образнiстю. Невипадково письменники звертаються до мiфiв, розкриваючи найважливiшi проблеми та своє розумiння свiту.

Детальніше...

 

Сенс бунту Маріо

Твір за новелою Т. Манна «Маріо іі чарівник». Німецький письменник, лауреат Нобелівської премії (1929), автор філософсько-інтелектуальних романів, есе, новел. Наскрізною в його творчості є тема мистецтва і особистості митця. Популярність Т. Манну приносить його перший роман «Будденброки» (1901), за який йому згодом буде присуджена Нобелівська премія. У 1920-40-ві роки Т. Манн створює свої найкращі модернові романи: «Чарівна гора», «Лотта у Ваймарі», «Доктор Фаустус». Шедевром новелістики вважається твір «Смерть у Венеції». Письменник порушував проблеми боротьби з тоталітаризмом, у своїх творах зумів передати тривожну атмосферу передвоєнної ситуації в Європі; він вірив, що кожна людина має право на вираження власного «я», на збереження себе як особистості. У новелі «Маріо й чарівник» (1938) письменник через алегорію показав, як сильні особистості” намагаються маніпулювати натовпом, як тоталітарний режим спотворює особистість.

Детальніше...

 

Якщо «бог помер», то що робити людям?

Твір за романом Т. Манна «Доктор Фаустус». XX століття дуже багате на появу нових поглядів, оригінальних ідей, неординарних філософських теорій і незвичайних вчинків людей, які стояли при владі. Роман «Доктор Фаустус», який вийшов друком 1947 року, сповнений роздумами над проблемами сенсу життя людини, її призначення на землі. Хто перемагає у цьому житті і як варто жити? Автор ніби підводить читача до висновку, що насилля, авторитет диктатора можуть отримати перемогу, але Т. Манн залишає надію, що не все втрачено, тому людина не повинна здаватися.

Детальніше...

 

Проблема митця і мистецтва в новелі Томаса Манна «Смерть у Венеції»

Новела Томаса Манна «Смерть у Венеції» - неперевер-шений взірець реалістичної манери письма, збагаченої модернізмом. Саме вона допомогла митцеві художньо осягнути і втілити проблему бездуховності тогочасного мистецтва. У 1913 році, коли Томас Манн працював над цим невеличким твором, у Західній Європі набули поширення песимістичні філософські теорії, які ґрунтувались на ірраціоналізмі, містиці, волюнтаризмі. Вважалося, що земна цивілізація вступила у свою «сутінкову добу», що її чекає всесвітній хаос, що людське життя нічого не варте, воно’ підпорядковане сліпим проявам якоїсь волі, сповнене страждань і мук. Під впливом загальної кризи в суспільстві та цих теорій мистецтво розривало зв’язки з класичною традицією, втрачало своє громадянське звучання, байдужіло до людини. На межі століть великий німецький письменник, відчуваючи занепад мистецтва, як справжній гуманіст застерігає людство берегти свою духовність, не поклонятися фальшивим богам.

Детальніше...

 
Зарубіжна Література