Маркес

Чи с серед людей місце ангелам? Твір за оповіданням Г. Маркеса «Стариган з крилами»

У оповіданні колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса «Стариган з крилами» зображено маленьке містечко - безрадісну сіру місцевість. Навкруги бруд, дощ, морські молюски, що гниють на березі. Саме до бідних, знедолених життям мешканців занедбаного містечка, сходить ангел. Того ангела дуже важко розпізнати; це не прекрасна небесна істота з чин тими білими крилами. Цей ангел схожий на зубожілого старигана із облізлимй яструбиними крилами на тілі злодюжки. Родина, до якої з’явився ангел, дужо вбога - Пелайо та його дружина Елісенда. У них щойно народився маленький хлопчик. Ніхто не розуміє, навіщо їм ангел. Ніхто не знає навіть, хто такі ангели і чи є цей брудний хворий стариган із крилами, який сидить у кутку разом із курами, ангелом. Таке безіменне містечко, яке живе своїм життям, може бути будь-де. Всюди знайдеться натовп, який буде роздивлятися те, що незрозуміло.

Детальніше...

 

Дивний ангел у дивному світі

Твір з оповідання Гарсіа Маркеса «Стариган із крилами». З дитинства багато хто чує це слово ангел, янгол. Хтось читає молитву до ангела, якої навчила бабуся, комусь розповідають про ангелаохоронця. Ніхто з нас не бачив цих істот, але ми нібито не заперечуємо їхнього існування. Згідно з древніми міфами, ангели — Божі посланці, Божі вісники. Вони прилітають до нас, щоб нагадати про необхідність морального очищення.

Детальніше...

 

Життєстверджуюча сила роману «Сто років самітності»

На той час, коли роман “Сто років самітності” вийшов першим виданням, його автор прожив на світі без малого сорок важких, неспокійних, часом болісних років. У книзі показана не вся історія країни, а лише найбільш гострі її моменти, характерні не тільки для Колумбії, але й для інших держав Латинської Америки. Габріель Гарсіа Маркес не ставить собі мета відобразити в художній формі історію громадянських воєн своєї батьківщини. Трагічна самітність, властивому членам сімейства Буендіа, - це історично сформована національна риса, особливість народу, що живе в країні із частою й різкою зміною кліматичних умов, де напівфеодальні форми експлуатації людини сполучаються з формами розвиненого капіталізму.

Детальніше...

 

Казка й міф у романі Г. Гарсіа Маркеса «Сто років самітності»

У романі Габріеля Гарсіа Маркеса “Сто років самітності” є два початки: іронія й казка. Давайте більш докладно зупинимося на другому. Життєдайні води казки обмивають історичну твердінь роману. Вони приносять із собою поезію. Казка просочується в життя сімейства Буендіа. У романі постійно зустрічаються й казкові сюжети, і казково-поетичні образи, асоціації. У всемогутньому Джеку Брауйе просвічує казковий чаклун-перевертень. А в солдатах, викликаних на розправу зі страйкарями, - “багатоголовий дракон”. Є в романі й більше масштабні асоціації. Похмуре місто, батьківщина Фернанди, де по вулицях бродять примари й дзвони тридцяти двох дзвіниць оплакують свою долю, знаходить риси царства цього чарівника.

Детальніше...

 

Г. Гарс Маркес “Старий з величезними крилами”

Величезний успіх роману “Сто років самотності” став для Габріеля Гарсіа Маркеса не тільки джерелом радості, а й нових турбот. “Тепер я повинен, - говорив письменник в інтерв’ю напередодні сорокаріччя, - довести сотні тисяч невідомих мені людей, котрі придбали мій роман, що ця книга не була, як висловився один критик, щасливою випадковістю… і що в мене ще вистачить сил для інших книг”.

Він відчуває потребу змінити свій стиль, манеру письма. “Я зрозумів, - зазначав Г. Гарсіа Маркес, - що мені треба стати іншим… Як же це зробити? Слід почати з нуля. Я буду писати дитячі оповідання”.

Детальніше...

 

Можливо, янголи поряд

Твір за оповіданням Г. Маркеса «Стариган з крилами». Іде дощ. Пелайо з Елісендою викидають крабів, які наповзають у будинок. Краби не чарівні, а звичайнісінькі, і хвороба у їхньої дитини справжня, з високою температурою. А от янгол, який потрапив до них у двір і борсається великими крилами у багнюці - то вже диво. І як виявилося, зовсім не лихо він приніс і не за дитиною їхньою прилетів, щоб забрати її на небеса, а зовсім навпаки - на ранок дитина прокинулася здоровою і веселою. Може, завдяки янголу? А може, й ні. Пелайо та Елісенда цього не знають, та й не дуже переймаються, бо янгол - то для них зайвий клопіт. Мови їхньої янгол не розуміє, та й вигляд має зовсім не янгольський - якийсь беззубий, маленький стариган з облисілою головою. Крила, правда, у нього є, і навіть лікар, який оглянув його, здивувався: крила ростуть так органічно в його тілі, що виникає запитання: чому вони не ростуть у людей?

Детальніше...

 

Родовий міф Буендіа як попередження людству

Твір за романом Г. Г. Маркеса «Сто років самотності». Сучасний колумбійський письменник і публіцист, лауреат Нобелівської премії (1982). У своїй творчості органічно поєднує фантастичне і реальне, незвичне і буденне, що дає усі підстави віднести його до представників школи «магічного реалізму». Утворах Маркеса представлене життя латиноамериканського континенту з його яскравим колоритом і казковими народними уявленнями. Письменницький шлях Маркес розпочав з 1952 року нарисом «Ла-Сьєрпе»- про народні повір’я і звичаї, а 50-80-ті роки стали роками написання його кращих творів: «Полковнику ніхто не пише» (1958), «Сто років самотності» (1967), «Осінь патріарха» (1975), «Кохання під час холери» (1985).

Детальніше...

 

Сенс зустрічі Старигана з людьми (в оповіданні Г. Маркеса « Стариган з крилами)

Габріель Гарсіа Маркес - колумбійський письменник і публіцист, Нобелівський лауреат (1982), один з найяскравіших представників «магічного реалізму». У своїй творчості виразив дух культури Південної Америки, розкрив самобутні уявлення про світ її мешканців, відтворив «поезію буднів», якою вона поставала в свідомості латиноамериканців. Найвищу літературну премію письменнику присудили «за романи й оповідання, в яких фантастичні й реалістичні елементи поєднані заради створення щедрого уявного світу, в котрому відбито життя й суперечності латиноамериканського континенту».

Детальніше...

 

Магічний реалізм. Драма абсурду

«Магічний реалізм» - це реалізм, в якому органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний передовсім латиноамериканській літературі. В 1950-60-х рр. латиноамериканська література пережила справжній «бум». З’явився навіть спеціальний термін «карибське чудо» в літературі. Вона стала загальновідомою у всьому світі, виникла ціла плеяда прекрасних письменників і поєднувала їх схильність до «магічного реалізму». Вперше застосували термін М. А. Астуріаста А. Карпентьєр. В традиціях магічного реалізму творили такі письменники як Ж. Амаду «Мертве море», «Жубіаба», Г. Гарсіа Маркес «Сто років самотності», «Стариган з крилами» А. Карпентьєр «Екуе-Ямба-о!», «Царство від світу того», М. А. Астуріас «Маїсові люди» та ін.

Детальніше...

 

Коли повернеться ангел? (За новелою Г. Маркеса «Стариган з крилами»)

За біблійними легендами, ангели уявляються людям прекрасними юнаками з чудовими, як у лебедів, білими крилами. Це зразки досконалості, добрі охоронці людської душі. Недаремно говорять "ангельський вид", "ангельський голосочок", "не людина, а ангел".
У новелі Г. Маркеса "Стариган з крилами" говориться про ангела - старенького діда, що впав обличчям у грязюку, борсається там, але не може підвестися, бо йому заважають великі крила. "Він був одягнений, як жебрак, череп його був лисий, як коліно, рот беззубий, як у старезного діда, великі пташині крила, обскубані та брудні", "говорив незрозумілою мовою". Тобто він зовсім не відповідав людським уявленням про ангелів небесних. Тому жителі так і поставилися до старигана з крилами - тримали в курнику, кидали їжу, як тварині, й штрикали та штовхали, щоб краще роздивитися. Згодом господарі, які знайшли ангела, стали мати з цього ще й неабияку вигоду - обгородили двір парканом і пропускали бажаючих подивитися на диво за плату. Вони швидко розбагатіли.

Детальніше...

 
Зарубіжна Література