Мольєр

Пан Журден і представники «вищого світу»

Тут розглядаються стосунки головного героя з графом Дорантом і маркізою Доріменою.
Для осмислення цієї сюжетної лінії визначальною є думка закоханого у дочку пана Журдена Клеонта: “Видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву”. Саме завдяки тому, що в суспільстві швидко зросла кількість громадян, які спромоглися заробити великі гроші, але не мали можливості пишатися шляхетним походженням, були позбавлені привілеїв шляхтичів, виникла ситуація, коли ці “ділові люди” намагалися виправити таке становище, набути суспільного статусу, який відповідав би їхньому матеріальному статусу. З цього погляду пан Журден є типовим представником певного суспільного прошарку, який заявив про себе у суспільному житті, відігравав все більш значну роль у житті країни, але був позбавлений відповідного суспільного статусу. Власне кажучи, у комедії Мольєра йдеться про соціальні витоки французької революції, але драматург зміщує акцент у моральноособистісну площину, не звертаючи уваги на соціальну природу надзвичайно важливого для суспільства конфлікту.

Детальніше...

 

Тартюф

Чи комедія не самий важкий жанр літератури. Про природу комічного ефекту міркували філософи стародавності й новітніх теоретиків мистецтва, але ніхто ще не дав вичерпного пояснення. Англійський драматург Сомерсет Моем заявив, що «відносно комедії висувати вимогу реалістичності навряд чи розумно. Комедія - штучний жанр, у ній доречна тільки видимість реальності. Сміху варто домагатися заради сміху». Мольєр, творець національної французької комедії, що переступив рубежі свого часу й границі своєї країни, класик світової літератури, всім своєю творчістю спростовує такий погляд на комедію. Його комедія насамперед розумна, більше того, вона философична. Вона викликає сміх глядача, але це «не сміх заради сміху», це сміх в ім’я рішення величезної важливості моральних і соціальних проблем. «Сміх часто буває великим посередником у справі істини від неправди», - писав В. Г. Бєлінський.

Детальніше...

 

Висмiювання пихи i марнославства у комедiї Жана Батiста Мольєра “Мiщанин-шляхтич”

Прочитавши комедiю вiдомого французького драматурга, актора, театрального дiяча Мольєра “Мiщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрi й отримали неабияке задоволення вiд смiшного тексту автора i чудової гри акторiв. Певно, й зараз живуть на свiтi такi дурнуватi й пихатi люди, як головний герой п’єси Журден.

Буржуа Журден захотiв на старостi здобути i титул, i звання, захотiв вивчитися аристократичним манерам i завiв у себе вдома цiлий штат учителiв. Журден смiшний, бо не розумiє, що люди, в ряди яких вiн хотiв пробратися, не заслуговували подiбних мрiй: вони були гiршi за нього.

Детальніше...

 

Образ Дон Жуана в комедії Мольера

Більше ста варіантів образа Дон Жуана знає світове мистецтво. Найбільші майстри, геніальні поети, композитори, художники брали участь у створенні блискучої галереї портретів палкого, безтурботного іспанця, підкорювача й спокусника жіночих сердець. У них різні особи, але одне ім’я - знамените, що стало загальним ім’я Дон Жуана. Серед них відвертий цинік, ошуканець, лиходій-ґвалтівник Дон Хуан Тирсо де Молина, прототип всіх майбутніх Дон Жуанів. Серед них жіночно прекрасний, по дитячому простодушний, палкий герой поеми Байрона «Дон Жуан», завжди закоханий у красу, завжди готовий відгукнутися на любов жінки безтурботний гуляка, марнотратник життя, дерзостно сильний і красномовний звабник - пушкінський Дон Жуан, серед них і герой драми Лесі Українки Дон Жуан, скорений жінкою.

Детальніше...

 

Художні версії образу «Скупого» у світовій літературі

Розглянемо створену Мольєром “карикатуру, памфлет” під назвою “Скупий”. Комедія складається з 5ти дій. Головний персонаж — Гарпагон, батько Клеанта й Елізи, закоханий у Маріану. Валер — наречений Елізи — так характеризує Гарпагона: “Надмірною скупістю, суворим поводженням він міг би вас і брата вашого довести до крайнощів”. Скупість батька засмучує його сина Клеанта, який змушений позичати гроші на придбання необхідного, на своє утримання. Хоче одружитися з коханою дівчиною Маріаною, та боїться, що батько не дозволить, бо в неї немає посагу. Має намір, якщо так станеться, залишити домівку, податися в мандри шукати кращої долі. Запрошує й сестру вчинити так, аби “звільнитися від деспота”, який їх так “довго мучив своєю нестерпною жадібністю”. Лафлеш — служник Клеанта — говорить про Гарпагона: “Проклятущий старий. Зродувіку не бачив такого злидня”. “Хоч дуба дати перед ним, він і оком не моргне. Для нього гроші дорожчі за добру славу, честь, благородство”.

Детальніше...

 

З чого сміється Мольєр?

Комедія і трагедія в епоху класицизму. Класицизм як художній напрям літератури XVII ст. «Класицизм» - у перекладі з латині - означає «зразковий». Для нього характерне звернення до античності як до ідеального. Класицизм засуджує розквіт абсолютної монархії, яка представляла себе в чистих і прекрасних формах, позичених в античності. Він тісно пов’язаний з ідеями Просвітництва, заснованого на пануванні філософії раціоналізму і ідеї розумно створеного світу. Правила комедії Класицизму: єдність часу, місця і дії; перевагу ідеї над розвитком сюжету, драматургічного конфлікту колізії і навіть сценічних персонажів. Для творів епохи Класицизму характерним є конфлікт громадських та особистих засад, обов’язки і почуття.

Детальніше...

 

Образ дон Жуана в комедії Мольєра «Дон Жуан»

Більше ста варіантів образа Дон Жуана знає світове мистецтво. Найбільші майстри, геніальні поети, композитори, художники брали участь у створенні блискучої галереї портретів палкого, безтурботного іспанця, підкорювача й спокусника жіночих сердець. У них різні особи, але одне ім’я - знамените, що стало загальним ім’я Дон Жуан. Серед них відвертий цинік, ошуканець, лиходій-ґвалтівник Дон Хуан Тирсо де Моліна, прототип всіх майбутніх Дон Жуанов, Серед них жіночно прекрасний, дпростодушний, палкий герой поеми Байрона «Дон Жуан», завжди закоханий у красу, завжди готовий відгукнутися на любов жінки; безтурботний гуляка, марнотратник життя, дерзостно сильний і красномовний звабник - пушкінський Дон Жуан, серед них і герой драми Лесі Українки Дон Жуан, скорений жінкою.

Детальніше...

 

Учителі пана Журдена (За комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич»)

Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість.Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе життя вчитися, працювати над собою.
Я думаю, у житті кожного з нас був справжній учитель, для якого головне - дати знання своїм учням. Тому і вдячні ми саме тим учителям, які бажають нам добра, борються з нами за те, щоб ми отримали знання.

Детальніше...

 

Над чим сміється Мольєр у комедії «Міщанин-шляхтич»

Міщанин-шляхтич" - не єдина п'єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім'я - Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п'ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.

Детальніше...

 

Що висміює Мольєр (За комедією «Міщанин-шляхтич»)

Сміх - гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: "Скаржитися на неприємну річ - це подвоювати зло, сміятися з неї - це нищити його". А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману "Гаргантюа і Пантагрюель" писав: "…правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх - смійся собі на здоров'я!". Ці слова Ф. Рабле можна віднести і до комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєра. Понад 300 років ця комедія не сходить зі світової сцени. Людство читає цю геніальну п'єсу, сміється, обговорює… Що викликає сміх у комедії Мольєра? Сміх викликає бажання головного героя комедії пана Журдена вибитися у шляхтичі.

Детальніше...

 
Зарубіжна Література