Пруст Марсель

Мистецтво в житті людини (за романом М. Пруста «Кохання Свана»)

Що може знати людина про іншу? Лише споглядати її вчинки й робити висновки, але лише суб'єктивні. Тоді як же пізнати людину, її світ? Марсель Пруст вважає, що єдиною можливістю такого пізнання є мистецтво.
У романі "Кохання Свана" є "я" головного героя й те, що можна побачити через це "я". Себе він осягає через потік суб'єктивних станів. Його "я" - це сприймання людини, приреченої на самотність. Здається, саме кохання здатне зруйнувати стіну самотності. Та навіть обіймаючи кохану, чи знаєш, кого обіймаєш. Сван кохає Одетту де Крессі і боготворить її. За що? Адже він розуміє, що ця жінка погодилась на роман із ним із розрахунку й не здатна розділити його великого почуття. Але не в ній, виявляється, справа. Одетта - це об'єкт, який задовольняє потребу кохання. Зовні вона схожа на прекрасних жінок, змальованих Сандро Ботічеллі.

Детальніше...

 

Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу

Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу

І. Жива легенда французької літератури. (Ще за життя ця людина перетворилася на живу легенду. Чоловік із репутацією світської людини став відлюдником, намагаючись відтворити різноманітність покинутого ним світу у літературній творчості.)
ІІ. Родина Пруста і початок творчості. (Марсель Пруст (1871-1922) був єдиним сином відомого лікаря і вченого. Мати походила із заможної родини. З дитинства він був хворобливим, і його оберігали від зайвого навантаження, тому дещо давалося йому легко. Він закінчив ліцей, вивчав юриспруденцію в Сорбонні, відвідуючи при цьому світські салони й раути. З 1892 року активно друкується у журналі "Фігаро". 1886 року видав книгу "Утіхи й дні" - збірка текстів невизначеного жанру (між нарисом та есе). За дотепним висловом Анатоля Франса, "елегантні страждання". І лише по смерті письменника було знайдено міркування про мистецтво, які були написані того ж часу й опубліковані 1954 року під назвою "Проти Сент-Бьова".)

Детальніше...

 

Особливості зображення внутрішнього світу людини в повісті Марселя Пруста “Кохання Сванна”

У літературі XX ст. одним з найвидатніших письменників-модерністів вважається Марсель Пруст. Найбільш відомим твором французького дослідника людської душі й почуттів став роман «У пошуках утраченого часу». Автор створює епопею внутрішнього світу людини, свідомість якої складається з душевних рухів та особистих вражень. Увага письменника зосереджується не на відображенні реальних подій, а на звуках, кольорах, запахах - на тих дрібницях, які складаються в образи, події. Розкриваючи реальний світ через пам’ять, уяву, Пруст створює «нову» реальність, новий світ. І головним для автора стає відображення самого процесу його появи. Твір розгортається в пам’яті оповідача, зближеного з автором. У романі пам’ять стає тією силою, яка оживляє минуле, «втрачений час».

Детальніше...

 

Витонченість психологічного аналізу в «Коханні Сванна»

Твір із роману «В пошуках втраченого часу» Марселя Пруста. Відомий французький письменник Марсель Пруст є творцем жанру модерністського психологічного роману. Головним його творчим методом вважається імпресіонізм, але у центральному його доробку романі «У пошуках втраченого часу», що складається із семи томів, можна знайти ознаки застосування інших прийомів, наприклад, поетичного символізму. Філософсько-естетичні погляди Пруста частково співпадають із ученням А. Берґсона, його світосприйняття ґрунтується на інтуїтивізмі, тому цей письменник зображує внутрішнє життя як «рух свідомості», навіть простір і час постають у його творах чимось суб’єктивним. Марсель Пруст, узагальнюючи власний життєвий досвід, намагається висвітл-ити недостовірність і відносність уявлень людини про себе, світ і суспільство, а також непевність самого суспільства. Він доходить висновку про нереальність суспільного життя, неможливість кохання і взаєморозуміння, отже саме існування людини, на його думку, є «втраченим часом», а єдиним реальним сенсом буття - мистецтво.

Детальніше...

 

Кохання Сванна

Головною справою життя французького письменника-модерніста М. Пруста (1871-1922) був семитомний роман-епопея «У пошуках втраченого часу». Сюжет твору - безперервний і стихійний потік спогадів, який проходить крізь свідомість Марселя - героя-оповідач а. Особливе місце в структурі багатотомного роману Пруста посідає повість «Кохання Сванна». Це передісторія основного сюжету, життя Марселя, і водночас ніби увертюра до роману. Виходець із багатої буржуазної родини, Сванн постає на сторінках повісті як світська людина, вхожа в аристократичні кола. Водночас він захоплюється мистецтвом, має ґрунтовні знання в живописі, глибоко його розуміє і тонко відчуває, пише книгу про чудового голландського живописця XVII ст. Вермера. Витончений духовний аристократ, Сванн сприймає життя крізь призму мистецтва,

Детальніше...

 

Витонченiсть психологiчного аналiзу в “Коханнi Сванна” (iз роману “В пошуках втраченого часу” Марселя Пруста)

Вiдомий французький письменник Марсель Пруст є творцем жанру модернiстського психологiчного роману. Головним його творчим методом вважається iмпресiонiзм, але у центральному в його доробку романi “У пошуках втраченого часу”, що складається з семи томiв, можна знайти ознаки застосування iнших прийомiв, наприклад, поетичного символiзму. Фiлософсько-естетичнi погляди Пруста частково спiвпада ють iз вченням А. Бергсона, його свiтосприйняття грунтується на iнтуїтивiзмi, тому цей письменник зображує внутрiшнє життя як “рух свiдомостi”, навiть простiр i час постають у його творах чимось суб’єктивним. Марсель Пруст, узагальнюючи власний життєвий досвiд, намагається висвiтлити недостовiрнiсть i вiдноснiсть уявлень людини про себе, свiт i суспiльство, а також непевнiсть самого суспiльства. Вiн доходить висновку про нереальнiсть суспiльного життя, неможливiсть кохання i взаєморозумiння, отже саме iснування людини, на його думку, є “втраченим часом”, а єдиним реальним сенсом буття - мистецтво.

Детальніше...

 

Витонченість психологічного аналізу в «Коханні Свана»

Шкільний твір з роману «У пошуках втраченого часу» Марселя Пруста. Історія Свана займає у романі значиме місце. Сван - син дуже заможного біржового маклера. Однак він майже переміг у собі відверту буржуазність, і все завдяки близькрсті до вищих кіл, де його цінували за кмітливість, тактовність, вишуканість думок та манер. Велике значення мала схильність Свана до мистецтва та живопису, який він знав майже професійно. Він вважав, що мистецтво возвеличує людину над прозаїчністю буття. Кохання Свана до Одетти де Кресі, - вульгарної кокотки - було викликано схожістю Одетти з жіночими портретами роботи Вотічеллі. Образ, намальований митцем, здавався Свану ідеалом жіночої краси, і він накладав свої враження від мистецтва на живу людину, ідеалізуючи її та втрачаючи здатність зрозуміти її справжній характер. Уся історія кохання, ревнощів та шлюбу Свана з Одеттою будується на ідеї невловимості та неможливості осягнення таємничої суті людської натури. Для Свана його коханка, а з часом і дружина, Одетта де Кресі до кінця залишається загадкою, незважаючи на примітивність її натури. Він не може проникнути у глибини її душі, дізнатися про її справжнє життя - ні про те, яке вона вела до знайомства з ним, ні про те, яке веде вже його дружиною. Невірність Одетти - явище аморальне, але передбачене. Кокотка, яка відвідує будинки побачень, дружина багатого буржуа, другорядна гостя у салоні пані Вердюрен, потім господарка фешенебельного салону, вона зберігає невловимість свого обличчя не тільки для Свана, але й для оповідача Марселя. Жінка низького походження по смерті Свана стає графинею Форшвілль та ріднею герцогів Германтських завдяки шлюбу Робера де Сен-Лу з її дочкою Жильбертою.

Детальніше...

 

Глибина і витонченість зображення внутрішнього життя Сванна (за повістю М. Пруста «Кохання Сванна»)

Головною справою життя французького письменника-модерніста М. Пруч (1871 - 1922) був семитомний роман-епопея «У пошуках втраченого часу». Сюжет твору - безперервний стихійний, який проходить крізь свідомість Марселя - героя-оповідача. Особливе місце в структурі багатотомного роману Пруста посідає повість «Кохання Сванна». Це передісторія основного сюжету, життя Марселя, і водночас ніби увертюра до роману. Виходець із багатої буржуазної родини, Сванн постає на сторінках повісті світська людина, вхожа в аристократичні кола. Водночас він захоплюється мистецтвом, має ґрунтовні знання в живописі, глибоко його розуміє і тонко відчуває пише книгу про Чудового голландського живописця XVII ст. Вермера. Витончений духовний аристократ,. Сванн сприймає життя крізь призму мистецтва.Кохання Сванна - це по-своєму драматична історія любові духовно багатої витонченої людини, закоханої в красу й мистецтво, до жінки, нерівної йому сі своїми духовно-психологічними якостями, обмеженої і вульгарної міщанки. У повісті маємо надзвичайно тонкий і проникливий аналіз зародження й розвитку почуття, психологічного процесу, що був названий Стендалем «кристалізацію любові».

Детальніше...

 

Витонченiсть психологiчного аналiзу в “Коханнi Сванна” (iз роману “В пошуках втраченого часу” Марселя Пруста)

Вiдомий французький письменник Марсель Пруст є творцем жанру модернiстського психологiчного роману. Головним його творчим методом вважається iмпресiонiзм, але у центральному в його доробку романi “У пошуках втраченого часу”, що складається з семи томiв, можна знайти ознаки застосування iнших прийомiв, наприклад, поетичного символiзму. Фiлософсько-естетичнi погляди Пруста частково спiвпада ють iз вченням А. Бергсона, його свiтосприйняття грунтується на iнтуїтивiзмi, тому цей письменник зображує внутрiшнє життя як “рух свiдомостi”, навiть простiр i час постають у його творах чимось суб’єктивним. Марсель Пруст, узагальнюючи власний життєвий досвiд, намагається висвiтлити недостовiрнiсть i вiдноснiсть уявлень людини про себе, свiт i суспiльство, а також непевнiсть самого суспiльства. Вiн доходить висновку про нереальнiсть суспiльного життя, неможливiсть кохання i взаєморозумiння, отже саме iснування людини, на його думку, є “втраченим часом”, а єдиним реальним сенсом буття - мистецтво.

Детальніше...

 

Особливості зображення внутрішнього світу людини в повісті М. Пруста «Кохання Сванна»

У літературі XX ст. одним з найвидатніших письменників-модерністів вважається Марсель Пруст. Найбільш відомим твором французького дослідника людської душі й почуттів став роман «У пошуках утраченого часу». Автор створює епопею внутрішнього світу людини, свідомість якої складається з душевних рухів та особистих вражень. Увага.письменника зосереджується не на відображенні реальних подій, а на звуках, кольорах, запахах - на тих дрібницях, які складаються в образи, події. Розкриваючи реальний світ через пам’ять, уяву, Пруст створює «нову» реальність, новий світ. І головним для автора стає відображення самого процесу його появи. Твір розгортається в пам’яті оповідача, зближеного з автором.

Детальніше...

 
Зарубіжна Література