Некрасов

Народ в ліриці М.О. Некрасова

Я ліру присвятив народу своєму.
М. О. Некрасов
Тема Росії і стан російського селянства хвилювали багатьох письменників і поетів. Ще Пушкін показав важкий стан селянства в безправній і голодній Росії. Чітко зобразив ситуацію в Росії Лєрмонтов: «країна рабів, країна панів». Некрасов у своїй ліриці відбиває свій погляд на стан народу в сучасній йому Росії. Він насмілився глянути в очі правді й у весь голос заявити про страждання народу, про його безмежне терпіння і справжню шляхетність. Дворянин по походженню, Некрасов, як ніхто інший, зумів зрозуміти душу російської людини і перейнятися повагою до народу. Тому всю свою творчість він присвятив служінню народу. Поет говорив: «Я покликаний був оспівати твої страждання, терпінням вражаючий народ». Недарма образ Музи Некрасов взяв не з античної міфології, до якої зверталися багато хто з його попередників а з народного життя. В 1848 році Некрасов пише вірш «Вчорашній день, годині у шостій…», де показує образ своєї Музи:

Детальніше...

 

Іронія і сатира у поемі Некрасова «Кому на Русі жити добре»

Селяни - беззахисні жертви поміщиків. Вони терплять багато несправедливостей, але, скаржитися їм нікому. «Високо бог, далеко цар», - говорить Мотрону Тимофіївні старий Савелій. Цар, який тримав у своїх руках державну владу, не захисник народу. Царська влада представляється селянинові у вигляді двох страшних лих - поборів і рекрутчини, що залишала сім’ю без годувальника. Сам цар не з’являється в поемі, зате народові добре відомі царські слуги: чиновники, поліцейські, військові начальники. У розділі «Щасливі» розповідається про продажність под’ячих, про государевому надісланому, втихомирювати бунт селян у селі Правець повіту Недиханьева Переляканий губернії, у розділі «Демушка» - про «неправедних суддів», для яких селянське горе - випадок поживитися:

Детальніше...

 

Я покликаний був оспівати твої страждання, терпінням вражають народ!

Н. А. Некрасов став першим поетом, «ліру присвятив народу своєму», який оспівав у своїх творах народні страждання, «поставив на вигляд Росії образи її годувальників». Некрасов творив у той час, коли в житті народу наступив особливо важкий період: у п’ятдесяті роки настала криза самодержавно-кріпосницької системи, свавілля поміщиків і страждання народу досягли свого апогею. Однак і після скасування кріпосного права життя селян не покращилася: дарована народу свобода змушувала їх йти в місто на заробітки, де чекали злидні, голод і все той же непосильна праця. Некрасов не міг спокійно дивитися на муки, що випали на долю селян, залишатися байдужим до долі народу, тому народна тема стала найважливішою у творчості поета. Вона представлена в творах Некрасова в усьому її різноманітті. Нерідко загальне в селянського життя поет зображує через індивідуальне. Долі некрасовські героїв різні, але кожна сповнена гіркоти й трагізму. Так, поет оповідає про «Огородник лихом», «що погубила свій вік за дворянську дочка». Герой вірша виявляє надзвичайне благородство і силу духу, коли, спійманий біля її «Горенки», він вирішив не накликати на «дівчину-красу» ганьба і прийняв за цей «залізний убір на ноги». Інший герой, візник Ванюха, «хлопець рудий», повісився, коли зрозумів, - що купець залишив у нього в санях срібло і «він, Ваня, став би багатий», але «господь справедливий поплутав жартома …». Купець щасливий вчасно згадав про гроші, а у Вані, який звик жити в бідності, «скаламутився розум» при вигляді срібла, володарем якого він міг би стати.

Детальніше...

 

Вірш М. А. Некрасова «Елегія»

Н. А. Некрасов відноситься до числа тих російських поетів, які всією своєю творчістю як би вели суперечку з попередньою літературною традицією і в той же час самі створювали традицію нову, що характеризує той час, в яке вони творили. М. О. Некрасов повністю переосмислює подання про поезію, про роль поета у житті суспільства. Але для того щоб сперечатися з традицією, треба було встановити з нею зв’язок. А тому цілий ряд віршів Н. А. Некрасова носять явно полемічний характер. Таким стає і одне з кращих, на мій погляд, віршів поета - «Елегія».

Вірш «Елегія» було написано в 1874 році і стало відповіддю Н. А. Некрасова на висловлювання на адресу поета багатьох критиків.

Детальніше...

 

Моя відповідь на питання некрасовські мандрівників

Образи захисників народних в поемі Некрасова «Кому на Русі жити добре»
На мій погляд, твір «Кому на Руси жить хорошо» можна назвати «народною книгою», в якій описується нелегке життя селянина. Микола Олексійович Некрасов був одним з перших російських поетів, який серйозно займався проблемою селянського життя. До створення поеми Некрасов приступив у 1863 році і працював над нею до останніх днів свого життя. Це одне із самих значних творів у його житті. Але поема так і не була закінчена. Питання, на яке повинні були отримати відповідь мандрівники, навіть на сьогоднішній день залишається актуальним. Навіть у незавершеному вигляді поема являє собою великий твір. Вона широко охоплює події народного життя, в ній піднімаються головні питання того часу. Поема відображає селянські радощі й прикрощі, а головне - надію на краще.

Детальніше...