Багряний Іван

«У сміливих щастя завжди є» (за твором І. Багряного «Тигролови»)

Роман Івана Багряного «Тигролови» став одним із кращих в українській літе­ратурі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не до­велося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам.

Друзі Івана Багряного запам'ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смо- лич згадував: «З'являвся він несподівано — бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому столі. (Жив у друга і не мав свого ліжка.) Звідти, з того сто­ла, його й забрано».

Він опинився в слідчому ізоляторі НКВС. У слідчого не було жодного доказу вини, жодного факту. Він намагався спровокувати Багряного на зізнання, піддав тортурам, але в'язень тримався гордо і незалежно. Не знаючи, що далі з ним ро­бити, за вироком «трійки» вислати з України в північну частину Даіекого Сходу. Багряний разом із тисячами, такими ж, як сам, «злочинцями» був відправлений до сталінських концтаборів. .Ллє навіть страшна репресивна машина нічого не могла вдіяти з непокірним в'язнем. Багряний тікає звідти, переховується серед українців Зеленого Клину.

Детальніше...

 

Іван Багряний (Іван Павлович Лозов’ягін)

Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов’ягін) народився 2 жовтій 1906 р. в селищі Куземин на Полтавщині (тепер Сумська область) у родині робітника-муляра. Навчався спочатку в церковно-приходській ІІколі в Охтирці, а з 1916 по 1918 р. у вищій початковій школі. У 14-річному віці був свідком жорстокої розправи чекістів із 92-літ-піім дідусем та дядьком, чия безневинна смерть вразила хлопця, З 1920 р. навчався в Краснопільській художньо-керамічній школі, закінчив у 1922 р. З 1922 по 1926 р. працював на різних посадах. З 1926 по 1930 р. навчався в Київському художньому інституті. Писати вірші почав ще в школі, рано1 розпочав і систематичну літературну діяльність. Належав до літературного об’єднаний «Марс» (Май-Птерня революційного слова), яке намагалося чинити опір вульгарній Партійній політизації літератури. Членами «Марсу» були Є. Плужник, Т. Осьмачка, Б. Антоненко-Давидович, Г. Косинка, В. Шдмогильний – Письменники дуже несхожі між собою, але майже всі яскраво талано-миті; і майже всі вони були репресовані ще на початку 30-х років. Вже тоді молодий поет встиг засвідчити свій небуденний хист збіркою иіршів «До меж заказаних» (1929); поемою «Монголія» (1927); історичним романом у віршах «Скелька» (1930).

Детальніше...

 

Обереги-символи у романі І. Багряного «Тигролови»

Ще до виходу свого першого великого прозового твору «Тигролови» Іван Багряний був відомий як поет-романтик. У його віршах часто можна знайти обрії символи. В прозових творах він теж використовує символи, які допомає; виразніше окреслити предмет, дати йому характерну оцінку. Особливу, знакову символіку бачимо ми і в романі «Тигролови». Перший розділ роману називається «Дракон». Це потяг, який везе на заслання на далекий Схід в’язнів. Вилетів цей дракон не з китайських казок, не з гір Тибету – а знявся з центру країни мрій і чудес і летить через простори величезної країни викиючи високо в небо іскри і сморід. Шістдесят коробок-вагонів нагадують шість суглобів: Спереду – велетенська голова – потяг з двома прожекторами, що, бачать двоокого циклопа, шукають дорогу, ззаду на тендері прожектор – довгий вовняний хвіст. Кожен вагон-суглоб ощирився, наїжачився гострими багнетами. Цсй дракон не випустить зі свого зажерливого черева жодну свою жертву. Назвавши потяг драконом, письменник досягає головного – цим образом-символом він показує жорстокість тоталітарної машини, яка створює такі ешелони-дракони, що уособлюють приреченість народів СРСР на винищення.

Детальніше...

 

Змалювання типових рис національного характеру у романі І. Багряного «Тигролови»

Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі «Тигролови» показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. «Тигролови» – роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній дорозі не вигадані Іваном Багряним, а ним самим пережиті. При змалюванні життя українців у Сибіру письменник використав власні враження від відвідин Зеленого Клину. Тут живуть українці, колишні втікачі й вигнанці, які були колись розкуркулені радянською владою. У Зеленому Клину вони створили свій український Світ, наповнений чистотою і гармонією. «І назви наші люди подавали тут свої, існуючі за рідним краєм», – розповідала Катерина Сірко. Ця родина зберегла православну віру і рідну мову. Сірки жили, дотримуючись народних звичаїв та традицій. І самі вони мужні, горді, упевнені, волелюбні. Велике враження справила на Григорія і зустріч з іншими вихідцями з України – сім’єю Морозів:
«Всім такі, лише одним не такі – поглядом, життєвим тембром, іншою якістю».

Детальніше...

 

«Тигролови» І. Багряного – авантюрно-пригодницький роман

В основу роману покладено події тих часів, коли автор перебував на заслані на Далекому Сході. Сюжет твору побудований на «полюванні» майора НКВС за гордим хлопцем з України Григорієм Многогрішним. Доля Григорія – це напружена гостросюжетна розповідь автора. Пригоди головного героя, його мандри тайгою, переслідування його владою і велике, сильне кохання – це уособлення любові до свого народу, його лицарної вдачі. За жанром «Тигролови» – це романтичний твір з елементами пригодницького жанру. Багато пригод пережив головний герой роману Григорій Многогрішний, був щасливий, бо бачив не тільки погане, а й хороше в своєму житті, зустрів своє велике кохання; Боротьба добра зі злом у долі головного героя робить твір таким, захоплюючим, навіть трохи авантюрним.

Детальніше...