Барка Василь

Дві віри — селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки «Жовтий князь»)

Дві віри - селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки "Жовтий князь")

І. Роман В. Барки "Жовтий князь" - перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка - український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман "Жовтий князь" про ці страшні події. Назва роману символічна: образ Жовтого князя - це образ демона зла, який завдає руйнації і спустошення, смерті.)
ІІ. "Жовтий князь" В. Барки - відверта розповідь про трагедію голодомору 1933 року.

Детальніше...

 

Голодомор 33 року — найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки «Жовтий князь») (3 варіант)

Жовтий князь... Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки "Жовтий князь" — це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну.

У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку невимовно трагічної долі українського народу. Сьогодні, читаючи цей твір, важко відтворити в уяві ту жахливу чорну біду, що охопила Україну і викинула її з^ межі елементарного людського буття. Та й як це можна: забрати у людей хліб, плід їхньої кривавої праці, і звалити його в зернопунктах або просто під відкритим небом? Як можна було спокійно спостерігати, як люди вмирали з голоду в той час, коли їхнє зерно у них на очах проростало, цвіло, пропадало? Як можна було стріляти в голодних людей, що намагалися взяти хоч жменьку того дорогоцінного зерна для своїх замучених дітей?

Детальніше...

 

Голодомор 33 року — найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки «Жовтий князь») (2 варіант)

"Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива..."

Голодомор 1932—33 рр. — одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя запам'ятали жахи цих років. Одним зі свідків страшних подій був письменник В. Барка. Довгі роки він носив у собі тяжкі спогади, але згодом відобразив їх на папері у своєму романі "Жовтий князь".

Детальніше...

 

Голодомор 33 року — найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки «Жовтий князь») (1 варіант)

Василь Барка — це, звичайно, передусім поет, представник елітної модерної поезії з ідеалістично-містичним світоглядом. Він був одним з тих поетів, які значно розширили стильові горизонти української літератури. Але український читач перш за все знає його як прозаїка, автора роману "Жовтий князь". До речі, всі критики констатують, що у своїх романах "Рай", "Жовтий князь" та інших Василь Барка, якщо можна так сказати, більш "матеріальний", бо звертається до реальних сторінок історії рідної землі, пише про те, що болить особисто йому.

Детальніше...

 

«Жовтий князь» Василя Барки: гуманістична ідея твору

БАРКА ВАСИЛЬ
(1908-2004)
Справжнє прізвище - Очерет. Народився в с Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині (батько служив у козацькій частині). Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім - на педагогічних курсам. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув'язнений владою за політичні переконання. У1928 р. виїхав на Кубань, до Краснодара, де вступив до педагогічного інституту, а згодом навчався в аспірантурі. Друкував поезії у журналі "Червоний шлях", видав збірку віршів. Був науковим співробітником Краснодарського художнього музею. Зазнавав утисків з боку влади, вважався "неблагонадійним". Брав участь у Другій світовій війні, був відправлений фашистами на примусові роботи до Німеччини. Після війни залишився на Заході, у 1950 р. емігрував до США, де займався до кінця життя літературною діяльністю, був редактором на радіостанції "Свобода".

Детальніше...