Мушкетик Юрій

Ганна Розсоха як втілення кращих рис трудового народу (за оповіданням Ю. Мушкетика «Суд»)

У світі прийнятною є думка, що жінки — це слабка половина людства, що вони потребують сильного чоловічого плеча, опори і підтримки. І ця думка продовжує підтримуватись і сьогодні, коли жінки вже безліч разів довели свою силу, як фізичну, так і духовну, свою велику силу волі, свою терплячість, вміння долати перешкоди, боротися за своє щастя, не опускати рук у найтяжчі хвилини життя, коли навіть чоловіки вже втратили надію. Але сильна половина людства ніяк не хоче визнавати ту силу, що мають жінки.

Немало митців слова присвятили свої твори жінці, жінці — продовжувачці людського роду, жінці-матері, жінці-борцю, жінці як втіленню найкращих рис людського характеру. Свою лепту в оспівування і возвеличення жінки вніс і Юрій Мушкетик, написавши оповідання "Суд".

Детальніше...

 

Втілення кращих рис трудового народу в образі Ганни-колгоспниці

Втілення кращих рис трудового народу в образі Ганни-колгоспниці
"Вже сам вигляд жіночої фігури показує, що вона не призначена для надто великої праці - ні духовної, ні тілесної. Вона відчуває обов'язки життя не дійсним, а страдницьким чином". Такої думки про слабку половину роду людського дотримувався німецький філософ Артур Шопенгауер.

Детальніше...

 

Відображення трагічного становища народу в оповіданні Ю. Мушкетика «Суд»

У оповіданні "Суд" Юрій Мушкетик показав явища, які відбувалися у суспільстві за часів сталінського та брежневського режимів. Через сприйняття головної героїні Ганни Розсохи автор показує трагічне становище всього народу, їхнє злиденне життя.
Ганна чекає на вирок, перебираючи в пам'яті епізоди свого важкого життя. Неймовірно важко жилося Ганниній родині, коли її мати залишилася вдовою з трьома дітьми. Також нелегко було й коли одружилась. Непосильні податки, неможливість господарювати на власній землі привели родину в колгосп. Як би добре не працювали колгоспники, які б урожаї не вирощували, а за трудодні отримували мізерну кількість зерна. Щоб вижити, змушені були потайки зарізати теля, сховати, щоб не знайшли. Ганна з Омельком вижили, а багато людей померло. Під час страшного голодомору тридцять третього року українці вимирали селами. Вони їли полову, траву, коріння, були випадки канібалізму, а СРСР продавав зерно Америці і спростовував будь-які чутки про голод в Україні.

Детальніше...

 

Історичні романи Юрія Мушкетика

І. Широта розмаху Ю. Мушкетика у відтворенні історичної доби. (Важкі умови повоєнної дійсності спонукали багатьох письменників до написання творів історичної тематики. Необхідно було нагадати народові про його славне історичне минуле. І хоча того часу на історію України було накладене своєрідне табу, у письменника вистачило сміливості й мужності взятися за таку небезпечну тему.)
ІІ. Зображення історичних подій у романах Ю. Мушкетика.
1. Змалювання гетьмана Мазепи у романі "Семен Палій". (Образ гетьмана Мазепи автор малює нетрадиційно - "через призму реальності соціальних відносин". Ю. Мушкетик показав у творі усю складність його натури, повідав читачам про його мрії, уподобання. Бачимо гетьмана людиною веселою, він навіть вірші писав, сам із того кепкуючи.)

Детальніше...

 

Історія життя Ганни Розсохи (за оповіданням Юрія Мушкета «Суд»)

Юрій Мушкетик в оповіданні "Суд" зображує трагічну долю селянки, яку злидні та кривди супроводжували майже все життя.

Змалку їй довелося випити гірку чашу сирітства, бо батько її загинув в імперіалістичну війну, а мати бідувала з малими дітьми.

Нестатки змусили її, юну дівчину, вийти заміж за вдівця з двома дітьми. Вперше в житті на чоловіковому обійсті відчула себе господинею, тішилися сімейним затишком, дітьми, достатком. Але її нелегке щастя було коротким. Усе, що добувалося тяжкою працею, довелося віддати в колгосп.

Детальніше...