Стефаник Василь

Історична правда і художній вимисел у новелі В. Стефаника «Камінний хрест»

І. Причини масової еміграції селян Західної України до Америки. (З 90-х років XIX століття тисячі трудівників Західної України виїжджали за кордон. Доведені до відчаю безземеллям, податками, відсутністю заробітків і голодом, селяни за безцінок продавали свої мізерні господарства, кидали политу потом невдячну землю і вирушали за океан, сподіваючись знайти там роботу і хліб. У чужих краях більшість українських емігрантів ставала напіврабами плантаторів, поповнювала лави міських пролетарів.)
II. Новела "Камінний хрест" - результат спостереженого і передуманого Василем Стефаником.
1. Зустріч Василя Стефаника з емігрантами у Кракові. (Із рідного села Стефаника Русова за п'ятнадцять років виїхало до Америки 500 чоловік. Багатьох з них письменник проводжав із села, декого зустрічав у Кракові, де емігранти просто неба тижнями чекали, доки їх відправлять далі. Через місто гуркотіли вагони з галичанами, які назавжди залишали рідну землю, що була мачухою для них і, немов якийсь жандарм, із легкістю виштовхувала у немилосердний світ, гнала від себе.)

Детальніше...

 

Історична правда і художній вимисел у новелі «Камінний хрест» (3 варіант)

В. Стефаник реалістично зображував у своїх новелах життя селян Західної України, тяжке і нужденне, сповнене цілоденної праці. На очах читача проходять одна за одною трагедії, викликані постійними нестатками. Зокрема, в новелі "Камінний хрест" селяни, втративши всі свої сили і здоров'я на рідній землі, збираються шукати легшого та кращого життя за океаном — у Канаді.

Наприкінці XIX століття дійсно багато українських селян продавали свої домівки і землю, повіривши рекламам різноманітних агентств. В листівках, що поширювалися по селах, говорилося про райські землі Бразилії та Канади, яка безкоштовно роздається усім бажаючим. Така реклама потрапила і до рук синів Івана Дідуха. "Сини, уважаєте, письменні, ти як дістали якесь письмо до рук, як дістали якусь мапу, та як підійшли під стару, та й пилили, пилили, аж перерубали", — скаржиться він сусідам. Отже, в основі новели лежить історична правда про так звану першу хвилю еміграції наприкінці XIX сторіччя.

Детальніше...

 

Історична правда і художній вимисел у новелі «Камінний хрест» (2 варіант)

У новелі "Камінний хрест", що має символічну назву та базується на конкретному факті, В. Стефаник торкається болючого питання: еміграції селян за океан у пошуках кращої долі.

Він показує, як крайня нужда жене селян з рідного краю на чужину. Письменник сам був свідком того, як з його села Русова сотні родин їхали до Канади і США.

Еміграція галицьких селян до Америки була для Стефаника не просто темою, а особистим болем. Навчаючись у Кракові, він день у день спостерігав, як тисячі "людей у кожухах", одурені агентами, що вербували їх до Канади, вибиралися за океан, душилися в поїздах, мерли від хвороб на вокзалах, у портах та на пароплавах.

Детальніше...

 

Історична правда і художній вимисел у новелі «Камінний хрест» (1 варіант)

Василь Стефаник по праву вважається найвидатнішим українським новелістом. У своїх творах він правдиво та досконало змалював трагічне життя селянства Західної України. Вона в той час перебувала під владою Австро-Угорщини. Тоді смертність населення на заході України була чи не найбільшою в усій Європі. Тому, шукаючи порятунку від видимої загибелі, люди кинулися емігрувати — до Америки, до Росії, до Бразилії, до Канади. "Еміграційна гарячка" спалахнула на початку 90-х років XIX століття і далі зростала. З'явилися спеціальні агенти, які, не знаючи меж у вихвалянні "американського раю",, вербували дешеву робочу силу. На болісну тему еміграції з'являлися десятки творів у І. Франка, В. Короленка, О. Кобилянської, С Васильченка.

Детальніше...

 

«Я кару приймаю, бо завинив … » (за новелою В. Стефаника «Новина»)

Коли читаєш новели В. Стефаника, важко уявити, що йому належать ось такі слова: "Я оптиміст... коли я найшов у ваших душах такі слова, що можуть гриміти, як грім, і світити, як зорі — то це оптимізм ". Його твори здебільшого невеликі за обсягом, але вони справляють враження надзвичайне. За обсягом ці новели не більше, ніж сучасні сторінки кримінальної хроніки. Сам факт злочину, злочину проти себе, проти рідних, проти рідної землі завжди примушує замислитися, але Стефаник примушує не тільки замислитися, не тільки плакати над гіркою долею своїх героїв. Читаючи, ти думаєш, ти плачеш, але й очищуєшся. Очищуєшся від дурних думок, відчаю, невіри...

Детальніше...