Тесленко Архип

Повість «Страчене життя» — найвидатніший твір Архипа Тесленка

Вершиною творчості Архипа Тесленка є повість «Страчене життя». Вона написана у двох варіантах протягом 1909—1910 років; одразу ж після закінчення публікувалася двічі — в газеті й окремою книжкою.
Твір побудований на конкретному життєвому матеріалі. В основу сюжету покладено трагічну історію двоюрідної сестри автора Зінаїди Строй. Змальовані широкі соціальні картини відображають явища тогочасної «мізерної дійсності».
Доля героїні повісті — Оленки Панасенко показується на широкому тлі суспільного життя. Події, що відбуваються в одній Панасенковій родині — Михайла, його дружини Палажки та дочки Оленки, розкривають становище селян-бідняків. У сім'ї Панасенків панують нестатки — нічого їсти, навіть солі немає. Живуть вони у старій, похиленій хаті. «їство: борщ, хоч видивись, картопелька, цибуля, часник, що аж хата провонялась цим. А хата така кривобока, старенька, і так тісно, поночі в їй».
Різко протилежними бідноті виступають у творі багатії, гнобителі, «хазяї».

Детальніше...

 

Правдиві картини життя трудового народу у творах Архипа Тесленка

Архип Тесленко ввійшов в історію української літератури як співець селянської бідноти, правдивий і безпосередній виразник настроїв народних мас. Зубожіння, пролетаризація селянства — як наслідок капіталістичної експлуатації, визвольні прагнення сільської бідноти — основні теми творів Тесленка. Соціальні конфлікти і контрасти він зображував з позицій революційного демократа. Вже перші оповідання Тесленка були пройняті гарячим протестом проти безправ’я і визиску трудящих мас. Герої оповідань «За пашпортом», «Хуторяночка», «Дід Омелько», «Наука» — це зубожілі селяни, наймити і наймички, які змушені тяжкою працею здобувати шматок хліба в наймах у жмикрута, в пана-землевласника, в міського купця.

Детальніше...

 

Протест проти жорстокого життям (За повістю А. Тесленка «Страчене життя»)

Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість "Страчене життя", яку літературознавці називали художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про початок XX століття. Це повість-роздум, у кожному рядку якої постає питання про добро і зло, про те, як і навіщо жити людині.

Твір створювався в роки, коли після революції 1905—1907 років у країні запанувала підозріла тиша, коли, здавалося, усе завмерло. Деякі з персонажів повісті мали реальних прототипів, але не слід уважати, що Тесленко хотів тільки переказати трагедію чийогось життя. Письменник намагався зробити якнайширші мистецькі узагальнення, тобто продемонструвати, що подія, про яку йдеться у художньому творі, не є випадковою для суспільства, в якому він жив і творив.

Детальніше...

 

Миколка-школяр (за оповіданням А. Тесленка «Школяр»)

Миколка-школяр (за оповіданням А. Тесленка "Школяр")

І. Миколка-школяр - головний герой оповідання. (Зовнішність, портрет Миколки. Родина хлопчика.)
II. Любов до книжок. (Велике бажання вчитись. Стосунки з учителем та їх остання зустріч.)
IIІ.Розчарування. (Проводир у старця через бідність.)
IV. Можливість вчитися - велике досягнення нашої країни. (Знання потрібні, щоб досягти чогось, мати мету в житті.)

Детальніше...

 

Протест проти жорстокості життя

Твір за повістю Архипа Тесленка «Страчене жаття». Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість «Страчене життя», яку називають «художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про епоху «чорної тиші». Ця повість-роздум про добро і зло, про те, як і навіщо жити. Недаремно ще на початку століття вона вважалась окрасою української літератури. Цей твір створювався тоді, коли в країні, здавалось, усе завмерло після бурхливих подій 1905-1907 років. Деякі з персонажів повісті мають реальних прототипів, але Тес-ленко не збирався тільки переказати чиїсь життєві трудноті і проблеми. Він намагався зробити широкі мистецькі узагальнення, тобто показати, що ситуація, про яку йде мова, не випадкова для того суспільства, в якому жив і творив письменник.

Детальніше...