Глібов Леонід

Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями

Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш.

Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Так, у байці «Пан та Собака» П. Гулак-Артемовський в образі Рябка змалював працьовитого, наївного і безправного трудівника. Образ такого ж безправного і безневинного підсудного селянина виникає і в байці Є. Гребінки «Ведмежий суд». Л. Глібов у своєму творі «Цуцик» зобразив продажного прислужника і підлабузника, для якого автор знайшов надзвичайно влучний образ зманіженого Цуцика Реалістичній точності цього образу в байці сприяє контрастне зображення чесного і працьовитого Бровка.

Детальніше...

 

Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці «Мірошник» І варіант

У творах відомого байкаря Л. Глібова викривається соціальна несправедливість, прислужництво, зазнайство. У байці «Мірошник» панщина довела селянську бідноту до крайніх злиднів. «Ведмідь-пасічник» — це засудження порядків: несправедливість виборів, казнокрадство панів, шахрайські махінації панських прислужників.

Детальніше...

 

Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці «Цуцик» I варіант

Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства.

Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці «Цуцик». Ця байка написана у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір «і день, і ніч», але життя його не солодке:

Детальніше...

 

Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці «Щука» I варіант

У байці «Щука» йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми:

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа.

За стряпчого була Лисиця, якій Щука постачала карасів та линів.

Детальніше...

 

Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці «Лисиця-жалібниця» І варіант

У байці Л. Глібова «Лисиця-жалібниця» дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою:

От де по правді можна жить

І доленьку хвалить,

В добрі кохаться, всіх любити,

Ніколи зла і кривди не чинити!

Детальніше...

 

Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями

Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш.

Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Так, у байці «Пан та Собака» П. Гулак-Артемовський в образі Рябка змалював працьовитого, наївного і безправного трудівника. Образ такого ж безправного і безневинного підсудного селянина виникає і в байці Є. Гребінки «Ведмежий суд». Л. Глібов у своєму творі «Цуцик» зобразив продажного прислужника і підлабузника, для якого автор знайшов надзвичайно влучний образ зманіженого Цуцика Реалістичній точності цього образу в байці сприяє контрастне зображення чесного і працьовитого Бровка.

Детальніше...

 

Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці «Мірошник» І варіант

У творах відомого байкаря Л. Глібова викривається соціальна несправедливість, прислужництво, зазнайство. У байці «Мірошник» панщина довела селянську бідноту до крайніх злиднів. «Ведмідь-пасічник» — це засудження порядків: несправедливість виборів, казнокрадство панів, шахрайські махінації панських прислужників.

Детальніше...

 

Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці «Цуцик» I варіант

Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства.

Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці «Цуцик». Ця байка написана у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір «і день, і ніч», але життя його не солодке:

Детальніше...

 

Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці «Щука» I варіант

У байці «Щука» йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми:

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа.

За стряпчого була Лисиця, якій Щука постачала карасів та линів.

Детальніше...

 

Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці «Лисиця-жалібниця» І варіант

У байці Л. Глібова «Лисиця-жалібниця» дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою:

От де по правді можна жить

І доленьку хвалить,

В добрі кохаться, всіх любити,

Ніколи зла і кривди не чинити!

Детальніше...