Вінграновський Микола

Природа і людина у творах (за поезією «Грім» та оповіданням «Первінка»)

ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА (1936-2004)
Народився в м. Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. Навчався в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого, у Всесоюзному державному інституті кінематографії в Москві. Працював на Київській кіностудії імені О. Довженка актором, режисером, сценаристом.
Поет, прозаїк. Автор поетичних збірок "Атомні прелюдії", "Сто поезій", "На срібнім березі", "Київ", "Поезії", "Цю жінку я люблю" та інших, роману "Наливайко", творів для дітей. Лауреат Міжнародної премії фундації Антоновичів, Державної премії імені Т. Г. Шевченка.

Детальніше...

 

Краса української природи за поезією М. Вінграновського

Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам'ятав із дитинства поет Микола Вінграновський.

Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи Вінграновського. Мабуть, тому кожний його вірш — це величальна пісня рідній землі, яка така багата й прекрасна.

Детальніше...

 

Дорослі діти війни за оповіданням М. Вінграновського «Первінка»

Нещодавно я прочитав оповідання Миколи Вінграновського "Первінка". Цей твір вражає майстерним змалюванням післявоєнної розрухи. У ньому також йдеться про патріотизм і душевну щирість післявоєнного люду.

Ішли останні місяці війни. У напівзгорілій хаті жила селянська родина, яка складалася з жінки Марії та трьох її дітей. Найстаршому йшов дванадцятий рік. Злидні були страшні, але Марії вдалося назбирати грошей, щоб купити корову. Сама вона хвора, чоловік, звичайно, на фронті. Кому ж доручити цю важливу справу? Мати вважала свого старшого, Миколку, уже дорослим, бо за часів війни підлітки взяли на свої плечі частину тягаря селянських справ.

Детальніше...

 

«Поет-це слово. Це його життя» (поезія М. Вінграновського)

Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей.

Результатом режисерської роботи М. Вінграновського на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка стали десять художніх та документальних фільмів. Водночас, пам'ятаючи про свою акторську освіту, Вінграновський починає зніматися, зокрема зіграв головну роль у фільмі "Повість полум'яних літ". Ця кінострічка на Міжнародному Канському кінофестивалі була відзначена премією за режисуру. У цей же час Вінграновський дебютує у журналах "Дніпро", "Жовтень", "Літературній газеті" як поет.

Детальніше...

 

«Душа моя в цвітінні» Твір за Віршами Миколи Вінграновського

Високе небо та палюче степове сонце. Кози та молочай. Жовті троянди, які горять золотим вогнем, розкішні сливи та яблука. Ось що пам’тає з дитинства сучасний український поет Микола Вінграновський. Він відчуває своє коріння, його родовід – від Дніпра, від великих і малих річок України, від її квітучих садів. Величальну рідній землі співає поет у своїх віршах, які близькі серцю кожного українці: А в тиші я питав: про що шумиш Рясним садком, схилившись в чорнобривці? Та хтось питає тихо: земле, спиш? Уже спочила? Дай води з криниці! У своєму творчому доробку поет часто звертається до народнопісенної творчості. Дійові особи українського фольклору – місяць і сонце, ріка й поле, дядько Грім і хмари, ластівка і лелека – в дитячих творах Вінграновського виступають, наче живі істоти, підвладні волі поета:

Детальніше...