Хвильовий Микола

«Я (Романтика)» М. Хвильового: роль присвяти до твору

"Я (Романтика)" М. Хвильового: роль присвяти до твору
Новелу "Я (Романтика)" Миколи Хвильового присвячено "Цвітові яблуні" Ми хайла Коцюбинського. Такий інтертекстуальний перегук дає ключ до розуміння твору. У центрі обох новел - герой із розчахненою психікою, який перебуває в кризовій ситуації. Події подаються крізь призму його сприйняття, що робить оповідь підкреслено суб'єктивізованою та психологізованою. Герой Коцюбинського бореться з власним "Я", зі своїм даром письменника, що в "межовій ситуації" стає прокляттям. Біля вмираючої дитини він не здатен забути звичку постійно підмічати дрібні деталі, нюанси настрою, щоб використати їх потім у творах. Люблячий і страждаючий батько протистоїть уважному та відстороненому письменникові. Свідомість персонажа новели "Я (Романтика)" теж розпадається на дві протилежні частини, про що він сам каже: "Я - чекіст, але я і людина". Характерно, що вічні цінності чітко протиставляються новій моралі та "релігії", стаючи при цьому злочинною слабкістю. Можна сказати, що усі персонажі новели "Я (Романтика)" М. Хвильового є лише відображеннями різних граней особистості головного героя. Внутрішня психологічна боротьба унаочнюється, постає в зримих образах доктора Тагабата ("злий геній, зла моя воля"), дегенерата ("вартового на чатах"), нерішучого Андрюші та тихої-зажуреної матері.

Детальніше...

 

Трагічний вибір Миколи Хвильового

Микола Хвильовий… Ось що писав про свого друга Володимир Коряк: Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, ирптує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, к норовливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом - ніжний І сором’язливий, химерник і характерник, залюбленийуслово, мрійник». Так уже склалося, що в центрі шаленої боротьби літературних угрупувань і ного часу, у самому вирі різних думок, поглядів, опинився Микола Хвильовий, нкий своїми памфлетами не так угамовував пристрасті, як розпалював їх.

Детальніше...

 

Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового «Я (Романтика)»

Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія». Цей образ приходить до стомленого від крові й смертей сина як спогад, як марення. «Моя мати — наївність, тиха зажура і добрість безмежна... І мій - неможливий біль, і моя незносима мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним образом». Син тільки на одну мить полинув спогадами у дитинство, юність, де «дзвеніти росяні ранки і падали перламутри», де «шелестять вечори тополь». Добром і лагідністю віє від спогадів героя про матір, яка жаліє свого сина, що зовсім замучив себе у нескінчених походах-битвах. «Тоді я беру її милу голову з нальотом сріблястої сивини і тихо кладу на свої груди...». Та здалеку насувається гроза: «там, за дорогами сизого бору, спалахують блискавиці, накипають і піняться гори». Син бачить «в її очах дві хрустальні росинки», чує, як «мати каже, що вона поливала м'яту, і м'ята вмирає в тузі» — і відлітають спогади, зни кає з-перед очей образ матері. У фантастичному палаці розстріляного шляхтича засідає «чорний трибунал комуни».

Детальніше...

 

Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв

Так споконвіку було:

одні упирались з ганчіркою у руціі

а другі тяглися до стяга зорі...

М. Хвильовий

У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком "Гігант" колись дуже давно знаходилось міське кладовище, яке нині переобладіммн в молодіжний парк. За старою церквою залишили недбалі чиновники для паніїш ків кілька могил — П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницьюмм художника С. Васильківського. Члени товариства «Спадщина» відновили мої одного з найталановитіших зачинателів української літератури початку XX митця Миколи Хвильового. Творчість прозаїка, поета, критика, публіциста типовий приклад самовідданого служіння ідеям «загірної комуни», яка стала прими ною трагедії травневим ранком 1933 року. Своїм самогубством М. Хвильовий хотів застерегти партію та уряд, літературних опонентів від подальшого дискримінування засад і принципів культурних цінностей. Але згодом палкого комуні» було внесено до списку «ворогів народу», а його твори вилучені й заборонені Ми в умовах тоталітарного суспільства відбувається повне знецінення художньою «я» а перемагають лише політичні принципи. М. Хвильовий був покараний за думки про суверенність України.

Детальніше...

 

Новела «Я (Романтика)» — найвизначніший твір у прозовому доробку письменника

Тематична сутність твору. (У цій новелі автор розглядає колізію гуманізму і фанатизму, розкриває суперечності між ідеалом синівської любові й фанатичним служінням згубній доктрині, яка вимагає зречення від усього людяного.)

1. Проблематика новели. (М. Хвильовий розвінчує фальшиву романтику, що заступає собою людські цінності, штовхає на злочин, веде до руйнації душ головного героя. Герой твору (єство — «Я») опиняється перед неминучим вибором, зазнає роздвоєння, яке розкривається у повсякчасних спробах самовиправдан-ня. Зіткнення почуттів синівської любові й революційного обов'язку, служіння найдорожчій ідеї обумовлюють трагічну розв'язку. В ім'я примарної «загірної комуни», абстрактного марева «Я» приносить найбільшу жертву — власну матір. Марія — Божа і вселюдська мати — виступає головним гуманістичним символом.)

Детальніше...