Українська література

«Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду…» (за романом Ю. Яновсьного «Вершнини»)

Найкращі свої прозові твори Юрій Яновський створює ще молодою людиною. Тож крізь рядки читається юнацьке захоплення життям, сміливість та, може, навіть безкомпромісність, гаряче серце і, разом із тим, гостре відчуття несправедливості, якщо така була, любов до моря, пригод, усього нового та незвіданого. Сучасники письменника кажуть, що таким він залишався до самої смерті...

Юрій Яновський сам був свідком подій, описаних у романі «Вершники», тоді, у складні часи громадянської війни в Україні, йому було близько вісімнадцяти років. Зрозуміло, що юнак сприймав усе оточуюче дуже гостро, слідкуючи за подіями, намагаючись зрозуміти, осмислити усе побачене і почуте. Власний досвід, історичні відомості та художній вимисел знайшли своє поєднання у романі.

Детальніше...

 

Трагедія роду Половців у романі Юрія Яновського «Вершники»

Коли Юрій Яновський читав книжку і хотів її оцінити, він питав себе: «Чи взяв би ти її в далеку путь... чи дасть вона тобі мужність і радість, щирий захват і приємний біль мудрості?» У словах цих не тільки естетична програма письменника. Це — девіз його життя!

Ю Яновський належить до покоління тих письменників, які відкривали нові теми, шукали нові форми, йшли незвіданими шляхами. В українську літературу він увійшов як натхненний романтик. Романи Яновського про громадянську війну — це величезні поеми у прозі, вони світяться сонцем, їхні високі вітрила гудуть пружною силою степових вітрів. Саме таким твором увійшов в українську літературу роман «Вершники». Три роки плідної праці, три роки Ю. Яновський вкладав усю свою душу в роман-сповідь, щоб донести до наступних поколінь жахливу трагедію братовбивчої війни, три роки глибоких роздумів про долю України.

Детальніше...

 

Чи ножна назвати шиття Мусія Половця подвигом? (За новелою Ю. Яновського «Шаланда в морі»)

Роль образу Мусія Половця в романі «Вершники». (Мусій Половець — батько братів Половців, які зійшлися у шабельному бою під Компаніївкою. «Одного роду, та не одного класу» були діти старого рибалки. Усіх їх він однаково виховував, але батькову науку вони згадують тільки перед смертю. Умираючи від руки брата-ворога, вони згадують слова Мусія Половця: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Здається, що цієї миті незрима тінь батька стає між братами. Недаремно письменник вводить у новелу епізоди з батьком, які неначе «перемикають» дію, намагаючись зняти напруження.)
Життя Мусія Половця.

Детальніше...

 

«Я вклав у цей твір всі свої сили» (Ю. Яновський та його роман «Вершники»)

I. «Роман «Вершники» — вершина, апофеоз, природний наслідок напруженого творчого розвитку митця». (Олесь Гончар) (Юрій Яновський романом «Верш ники» не прагнув «реабілітувати» себе в очах критики після виходу твору «Чо тири шаблі», який розцінили не просто як творчу невдачу письменника, ;і як ідейну поразку. Роман «Вершники» Юрій Яновський писав, коли талант мім ця піднявся на якісно новий рівень.)

II. «Ю. Яновський — український Гомер» (газета «Юманіте»),

Детальніше...

 

Відповіді до теми: роман Яновського «Вершники»

Як різні письменники оцінювали роман Ю. Яновського «Вершники» ?

Роман-притча «Вершники» обійшов увесь світ. Він перевидавався і не сходив із полиць книгарень, вуличних розкладок, бібліотек Західної Європи, захоплював і продовжує захоплювати читачів. Та, незважаючи на це, українські «брати-письменники» по-різному ставились до творчості Ю. Яновського.

Юрій Смолич згадував у своїх мемуарах випадок, коли Яновський приніс йому рукопис «Вершників», і він порадив Юрію Івановичу забрати твір і нікому його більше не показувати.

Детальніше...

 

Роль Т. Г.Шевченка Та його творчості у становленні української культури

Чи мислима українська культура без славетного імені Тараса Григоровича Шевченка? Чи мислима світова культура без цього видатного українського сина і поета? Звичайно, це питання риторичне. Важко знайти українця, який би не знав хоча б кількох шевченкових рядків. Спробуємо з’ясувати, яку ж роль відіграв Т. Шевченко та його творчість у становленні та збагаченні української культури.

Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ - початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.

Детальніше...

 

Про питання “християнського атеїзму” Т. Г. Шевченка

Він був сином мужика - і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком - і став велетнем в царстві людської культури…Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віру в бога у зневіру і песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.

Детальніше...

 

Героїчне минуле українського народу В ранній творчості Т. Г.Шевченка

У ранній період творчості (1838-1843 р.) Т. Г.Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Однією з головних його тем є боротьба українського народу проти поневолення польською шляхтою. Уже в “Кобзарі” 1840 р. була надрукована поема “Тарасова ніч” (1838). В основу твору покладено події травня 1630 р., коли відбувся бій козаків проти військ польського гетьмана С. Конецпольського під Переяславом. На чолі боротьби стояв Тарас Трясило.

Обізвався Тарас Трясило Віру рятувати, Обізвався орел сизий Та й дав ляхам знати!

Детальніше...

 

Тарас Шевченко! Це ім’я дорогоціною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури

У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Бернс, Руставелі і Нізамі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.

Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.

Детальніше...

 

Значення творчості Т. Г. Шевченка

Шевченко - основоположник нової української літератури. Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ - початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.

Детальніше...

 
Більше статей...