Природні та штучні екосистеми

Природні та штучні екосистеми

Екосистема. Ланцюги живлення

Екосистема

Екосистема (біогеоценоз) — сукупність живих організмів, що існують на певній території, поєднаних між собою харчовими зв’язками та розподілом енергії.

Ланцюги живлення

Ланцюг живлення — це ряд послідовно взаємозв’язаних видів, що послідов­но дістають органічні речовини й енергію з первинної харчової речовини. Кожна попередня ланка ланцюга є їжею для наступної.
Продуценти ? Консументи I порядку ? ? Консументи II порядку ? … ? ? Редуценти
Під час переходу з однієї ланки на іншу в харчовому ланцюзі відбувається десятиразова втрата енергії.
Харчові ланцюги звичайно складаються з 3—5 ланок, наприклад:
рослини ? корова ? людина (3 ланки); рослини ? комарі ? жаби ? змія ? шуліка (5 ланок).
Руйнування ланцюгів живлення призводить до порушення стабільності екосистеми.

Екосистема лісу

Особливості лісових екосистем залежать від умов клімату, виду ґрунтів, висоти над рівнем моря. Розрізняють декілька видів лісів у залежності від типу рослинності.


У процесі еволюції в рослинних співтовариствах виробилося пристосування до уловлювання світла — ярусність. Верхній ярус утворюють більш світлолюбні дерева, нижче розташовуються менш світлолюбні види.
I ярус: високі дерева (ялина, сосна, дуб, липа, осика).
II ярус: низькорослі дерева (горобина, вільха, береза).
III ярус: чагарники (ліщина, шипшина, бересклет, жимолость, бузина).
IV ярус: трави.
V ярус: мохи.

Екосистема степів


Екосистема прісного водоймища


Найкращі умови для життя є там, куди добре проникають сонячні промені — у прибережній зоні та на мілководді. Ці ділянки водоймища добре прогріваються і насичені киснем.
У водоймищах існують харчові ланцюги, в основі яких — водорості або бактерії.

Використання природних екосистем


Охорона екосистем

Державний рівень

Закони та нормативні акти з обмеження діяльності людини:
— будівництво очисних споруд;
— відтворення біоресурсів;
— екологічно чисті джерела енергії;
— раціональне використання природних ресурсів;
— відновлення (рекультивація) земель.
Природоохоронні території:
— заповідники;
— заказники;
— пам’ятники природи;
— національні парки;
— ботанічні сади.

Суспільний рівень

Екологічна діяльність:
— партій;
— суспільних організацій;
— індивідуальна.

Законодавча база

Конституція України. Закон України «Про охорону атмосферного повітря». Закон України «Про природно-заповідний фонд». Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Закон України «Про тваринний світ». Земельний кодекс України. Лісовий кодекс України.

Штучні екосистеми


Штучні екосистеми, або агроценози, нестійкі — людина штучно підтримує їх видовий склад.
Висаджені рослини без підтримки людини швидко зникають в умовах конкуренції з дикими видами.

Живі організми культурних полів



Живі організми садів



Зелена архітектура



У міському парку

Ґрунт

Ґрунт — верхній родючий шар землі.
До складу ґрунту входять органічні речовини (гумус) та неорганічні речовини (повітря, вода, мінеральні речовини)
Мінеральні речовини поділяються на розчинні (солі) та нерозчинні (пісок, глина, камені).

Гумус — сукупність органічних речовин, що утворюються в ґрунті внаслідок розкладання залишків живих організмів.
Родючість — здатність ґрунту забезпечувати рослини поживними речовинами, повітрям, водою.
Способи підвищення родючості ґрунтів:
— сівозміна;
— внесення добрив;
— меліорація (полив, відвід води);
— полегшена техніка;
— протиерозійні заходи (лісосмуги, кулісні посіви, оранка відповідно до рельєфу).
Під час експлуатації агроценозів необхідно застосовувати сівозміну — чергування культур. У сівозміну необхідно включати бобові культури, які є найкращими попередниками наступних культур.


a name=Header145

Copyright © 2009-2017. All Rights Reserved.