Чергування О, Е(Є) з І(Ї)

Чергування О, Е(Є) з І(Ї)

Чергування О, Е (Є) з І (Ї) відбувається в таких випадках:
1. При зміні форм
• іменників: доба — діб, копа — кіп, дво­ри— двір, осі — вісь, носорога — носоріг;
• прикметників, зокрема присвійних, а також похідних від них власних назв: дядькового — дядьків, Києва — Київ;
• деяких числівників, займенників при­­кме­т­ни­ко­во­го типу: восьми — вісім, твою— твій, се­ми — сім, мою — мій;
• дієслів: боятися — боюся — бійся, стояти — стою — стій.
2. При похідних утвореннях від спільного ко­ре­ня або основи: косити — покіс, робота— робіт­ник, се­ло — сільський.
3. У словах, що означають предмети, та в по­хі­д­них утвореннях О під наголосом переходить вІ: водовід, газопровід.
4. Ненаголошений О в словах з твірними еле­ме­н­та­ми (-вод, -воз, -нос, -роб) завжди переходить вІ: вивід, виріб, захід, провід, провідник.
5. У давнішніх запозиченнях: гніт — гноту, та­бір — табору, якір — якоря, Федір— Федора.
6. У звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-:
• у родовому відмінку множини іменників жі­но­чо­го роду, а також у похідних словах на (а): боро­на — бо­рін — борінка, корова — корів — ко­рі­в­ка, череда — черід— черідка;
• у родовому відмінку множини деяких імен­ни­ків середнього роду та утворених від них із значенням зменшеності: болото— боліт — бо­­лі­т­це.
7. За аналогією до інших слів на місці давнього Ъ в таких словах і формах: кріт, брів (брова), бліх (блоха), недокрів’я.

Чергування О, Е(Є) з І(Ї) не відбувається у таких випадках:

1. Коли О, Е випадні: вогонь — вогню, пеньок— пенька, сон — сну.
2. Коли О, Е вставні: вікно — вікон, казка — ка­зок, книжка — книжок.
3. У звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: во­рон, горох, морок, подорож, голос, колос, по­лон.
Винятки: моріг, поріг, сморід.
4. У звукосполученнях -ор-, -ер-, -ов- між приголос­ними: борг, горб, жертва, морква, торг, хорт, смерть, чверть.
Виняток: погірдний (погорда).
5. Під наголосом у кінцевих словотвірних ча­с­ти­нах -вод, -воз, -нос-, -роб складних слів, що озна­ча­ють людей за родом діяльності та в по­хі­д­них: діловод, водовоз, хлібороб, зо­ло­то­­но­с­ний. У словах зі словотвірним компонентом -возО зберігається: лісовоз, паровоз, тепловоз. У сло­во­тві­рній частині -хід пишеться І: всю­ди­хід, самохід, стравохід.
6. У суфіксах -інк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -оньк-, ?очк-, -тель: Оленька, гарненько, донечка, сте­же­ч­ка, лавочка, таточко, вихователь, учи­тель, сторінка.
7. У називному відмінку однини деяких пре­фі­к­са­ль­них безсуфіксних іменників: завод — за­во­ду, почерк — почерку, але: забій — забою, роз­гін– розгону, потік — потоку, удій — удою.
8. У непрямих відмінках ряду іменників чо­ло­ві­чо­го роду: борця, водню, орла, паростка.
9. У родовому відмінку множини ряду іменників жіночого роду, а також деяких іменників се­ре­д­ньо­го роду: будов, жмень, заток, кишень, обнов, ос, підлог, тещ, веретен, імен.
10. У родовому відмінку множини іменників на ?ення: відділення — відділень, зрощення— зро­щень, звер­нення — звернень.
11. У закінченнях -еш дієслів теперішнього та майбутнього (простого) часу за аналогією до третьої особи однини, а також у формах на­ка­зо­во­го способу: береш, зайдеш, заводь.
12. У словах іншомовного походження, які були запозичені порівняно недавно: атому, ма­йо­ру.
13. В абревіатурах і похідних утвореннях: ком­со­мо­лу, робкору, торгпреду.
14. У низці слів книжкового й церковного по­хо­джен­ня і похідних: Бог, верховний, вирок, про­рок, словник, прапор.
15. У прикметниках, утворених від власних імен на -ов, -ев: Ростов — ростовський.

 
Пошук по сайту
Орфографія
Наши RSS ленты
Новости сайта
Рефераты