Іменник

Іменник

Іменник — самостійна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (предмети: стіл, зошит; істоти: людина, птах; рослини: жито, яблуня; явища при­ро­ди: дощ, грім; дія або стан: читання, біг; по­нят­тя: ра­дість, щедрість).

Типи відмін іменників

І відміна

Іменники, що в називному відмінку однини ма­ють закінчення -а, -я: Ілля, староста, роз­би­ша­ка, бідолаха, Олекса, рілля, надія, хмара, мова, Україна, батьківщина.

ІІ відміна

1. Іменники чоловічого роду без закінчення (зос­но­вою на приголосний) і з закінченням вна­зи­в­но­му відмінку однини: дядько, ба­ть­ко, тато, Павло, неньо, рік, голуб, поріг, в’яз, ко­ро­вай, зброяр, красень, Максим, Сте­пан.
2. Іменники середнього роду з закінченням -о, ?е, ?я у називному відмінку однини (крім тих, у яких при відмінюванні з’являються су­фі­к­си): плече, водоймище, пекло, лукавство, ді­в­ча­т­ко, сонечко.

ІІІ відміна

Іменники жіночого роду з нульовим за­кін­чен­ням та іменник мати: паморозь, глибочінь, кров, любов, розкіш.

IV відміна

Іменники середнього роду, в яких при від­мі­ню­ван­ні з’являються суфікси -ат-(-ят-), -ен-: вед­межа, небожа, княжа, дівча, пташа, плем’я, ті­м’я, маля, янголя.
Деякі іменники, запозичені з інших мов, не змінюються (кафе, лис).

Поділ іменників на групи

І відміна

1. Тверда: іменники з основою на твердий при­го­ло­с­ний, крім шиплячих (борона, кобза, по­ро­да, химера, пора, копа, сваха).
2. М’яка: іменники з основою на м’який при­го­ло­с­ний (скриня, зброя, дзвіниця, Марія, змія, шия, Ілля, суддя).
3. Мішана: іменники з основою на шиплячий (огорожа, пожежа, круча, онуча, свіча, тиша, миша, воша, груша, святоша, потороча).

ІІ відміна

1. Тверда:
• іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих) із за­кін­чен­ням -о та іменники середнього роду із за­кін­чен­ням -о (дуб, плац, темп, батько, коло, мі­с­то, село, вікно);
• іменники на -р (вир, вихор, відвар, двір);
• іменники звір, комар, снігур;
• всі іменники іншомовного походження на -ер, -ір, -ор, -ур(-юр) і з постійно наголошеними ?ар (?яр), -ир (інженер, майстер, касир, ди­ре­к­тор, абажур, гектар, семафор, базар).
2. М’яка:
• іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (боєць, велетень, звичай, край, цистень);
• іменники із суфіксами -ар, -ир, які мають в од­ни­ні наголос на корені (бондар, козир, лі­кар, бу­к­вар, вівчар; друкар, шахтар);
• при відмінюванні наголос переходить із суфік­са на закінчення (горе, місце, життя, море);
• іменники середнього роду із закінченням -е та -я, без суфіксів -ен-, -ет при відмінюванні: поле, завдан­ня, збіжжя, здоров’я.
3. Мішана:
• іменники чоловічого роду з кінцевим ши­п­ля­чим приголосним основи (вантаж, дощ, сто­рож, слухач, ткач, товариш);
• іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення (вугляр — вугляра, каменяр— каменяра, пісняр — пі­с­­ня­ра, скляр — скляра, тесляр — тесляра);
• іменники середнього роду з закінченням на -е при основі на шиплячий (ложе, плече, прі­зви­ще, явище).
Іменники ІІІ та ІV відміни на групи не по­ді­ля­ють­ся.

Відмінкові закінчення іменників

Відмінкові закінчення іменників І відміни
Н.? -а? -я -я?
Р.? -и? -і? -ї? -і?
Д.? -і? -і? -ї? -і?
Зн.? -у? -ю? -ю?
Ор.? -ою? -ею? -єю? -ею
М.? -і? -і? -ї? -і?
Кл.? -о? -е? -є?



Множина Множина Множина
тверда група м’яка група мішана група
Н.? -и? -і? -ї?
Р.? ?
Д.? -ам? -ям? -ям? -ам
Зн.? -и? -і? -ї?
Ор.? -ами? -ями? -ями? -ами
М.? -ах? -ях? -ях? -ах
Кл.? -и? -і? -ї?


Відмінкові закінчення іменників ІІ відміни

Однина

Тверда група Тверда група Тверда група
Н.?
Р.? -а? -а?
Д.? -ові, -у? -ові, -у
Зн.? -а? -а?
Ор.? -ом? -ом? -ом
М.? -ові, -у? -ові, -і
Кл.? -у? -е?



Н.? -е?
Р.? -я? -я? -я?
Д.? -еві, -ю ?-еві, -ю?
Зн.? -я? -я? -е?
Ор.? -ем? -єм? -ем? -ям
М.? -еві, -і, -ю? -еві, -ї, -ю?
Кл.? -е? -ю? -е?



Мішана група Мішана група Мішана група
Н.?
Р.? -а? -а?
Д.? -еві, -у? -еві, -у?
Зн.? -а? -а?
Ор.? -ем? -ем? -ем
М.? -еві, -і, -у ? -еві, -і?
Кл.? -у? -е?


Множина

Тверда група Тверда група Тверда група
Н.? -и? -и?
Р.? -ів? -ів?
Д.? -ам? -ам? -ам
Зн.? -ів? -ів?
Ор.? -ами? -ами? -ами
М.? -ах? -ах? -ах
Кл.? -а? -а?

М’яка група М’яка група М’яка група М’яка група
Н.? -і? -ї? -я?
Р.? -ів? -їв?
Д.? -ям? -ям? -ям? -ям
Зн.? -ів? -їв? -я?
Ор.? -ями? -ями? -ями? -ями
М.? -ях? -ях? -ях? -ях
Кл.? -і? -ї? -я?



Мішана група Мішана група Мішана група
Н.? -і? -і?
Р.? -ів? -ів?
Д.? -ам? -ам? -ам
Зн.? -ів? -ів?
Ор.? -ами? -ами? -ами
М.? -ах? -ах? -ах
Кл.? -і? -і?


Відмінкові закінчення іменників ІІІ відміни
Однина Множина
Н.? ?мат и? -і? матер і
Р.? -і? матер і? -ей ?матер ів
Д.? -і? матер і? -ам? матер ям
Зн.? матір ? -і? матер ів
Ор.? -ю? матір’ ю? -ами ?матер ях
М.? -і? матер і? -ах? матер ях
Кл.? -е? мат и? -і? матер і


Відмінкові закінчення іменників ІV відміни
Однина Множина
Н.? -а? -я? -а -а
Р.? -и? -і ,-я? -
Д.? -і? -і? -ам? -ам
Зн.? -а? -я? -а? -а
Ор.? -ам -ем , -ям? -ами? -ами
М.? -і? -і? -ах -ах
Кл.? -а? -я? -а? -а


Морфологічний розбір іменника

1. Початкова форма (називний відмінок однини).
2. Морфологічні ознаки:
• назва, загальна, власна;
• істота, неістота;
• рід (чоловічий, жіночий, середній);
• число (однина і множина; тільки однина; тіль­ки множина).
• відміна (група (для іменників І і ІІ від­міни));
• відмінок.
3. Синтаксична роль.
В піснях і труд, і даль походу. (М. Р.)
1. В піснях — іменник,
початкова форма — пісня (що?).
2. Жіночий рід; у множині рід не ви­зна­ча­єть­ся; І відміна (м’яка група); місцевий відмінок.
3. Синтаксична роль — другорядний член ре­чен­ня, обставина.
title=Ілля, староста, роз­би­ша­ка, бідолаха, Олекса, рілля, надія, хмара, мова, Україна, батьківщина1/trtd/tr/tr