Школяр UA

Рельєф, геоморфологічна будова. Геологічна будова

Утворення тектонічних структур, формування гірських порід і форм рельєфу є наслідком складного та тривалого розвитку земної кори. На основі вивчення особливостей гірських порід та їх віку (відносного та абсолютного) було створено геохронологічну шкалу часу.

Геологічний вік

- відносний (встановлення віку гірських порід за рештками рослин і тварин);

- абсолютний (встановлення віку гірських порід за періодом розпаду радіоактивних елементів, що в них знаходяться).

Геохронологічна таблиця

Ера (група)

Період (система)

Індекс

Вік, млн. років

Етапи горотво-рення

 

Кайнозойська (кайнозой)

KZ

Четвертинний (антропоген)

Q

 

1,8

25

67

Альпійський

 

Неогеновий (неоген)

N2

 

N1

 

Палеогеновий

(палеоген)

p23

 

p1

 

Мезозойська (мезозой)

MZ

Крейдовий

(крейда)

K

137

195

230

Мезозойський

(кіммерійський)

 

Юрський

(юра)

J

 

Тріасовий

(тріас)

T

 

Палеозойська

(палеозой)

PZ

Пермський (перм)

P

285

350

400

440

500

570

Герцинський

 

Кам’яновугільний (карбон)

C

Каледонський

 

Байкальський

 

Девонський

(девон)

D

 

Силурійський (силур)

S

 

Ордовицький

(ордовик)

O

 

Кембрійський

(кембрій)

 

Докембрійська (докембрій)

AR-PR

Протерозойський

(протерозой)

PR

2600

4000

   
   

Архейський (архей)

AR

 

Рельєф

Територія України займає південно-західну частину Східноєвропейської платформи, що визначає її рівнинність. Рівнина становить 95% території України. Гори знаходяться тільки на заході (Карпати) та крайньому півдні (Кримські гори). На них припадає близько 5% території.

За характером рельєфу рівнинні простори України неоднорідні, вони поділяються на низовини й височини.

Близько 70% площі рівнинної України — це низовини, висоти яких не перевищують 200 м над рівнем моря. Найбільшими низовинами є Поліська (північ країни), Придніпровська (лівобережжя Дніпра), Причорноморська (південь країни та рівнинний Крим), Закарпатська (крайній захід).

Коротка характеристика рельєфу України та його зв’язок з тектонічними структурами

Рівнини

Назва

Амплітуда висот

Географічне положення

Будова поверхні

Прив'язка до тектонічної структури

Поліська низовина

150–200 м

у басейні річок Прип'ять, Дніпро, Десна, південь Білорусі та північ України

значний розвиток перезволожених піщаних низовин, посічених густою річковою мережею, з широкими заплавами; поширені   ліси, болота; характерне поширення водно-льодовикових пісків, моренних суглинків

схили Українського щита та Воронезького кристалічного масиву

Причорноморська низовина

2–179 м

на півдні України, на узбережжі Чорного моря

слабохвиляста,  у центрі – плоска, значно розчленована яружно-балковою мережею, піщані коси уздовж узбережжя

Причорноморська западина

Закарпатська низовина

102–120 м

на північному сході Середньодунайської рівнини

плоска, слабопохилена до південного заходу, дренується Тисою та її притоками

Закарпатська западина

Подільска височина

130–380 м

на південному заході України, на Лівобережжі Дніпра

поєднання великих плоских межиріч і глибоких каньйоноподібних долин

Волино-Подільська плита

Волинська височина

до 342 м

на заході східноєвропейської рівнини на межиріччі Західного Бугу та Корчика

переважає увалисто-балковий рельєф, розчленована на окремі ділянки — плато

Волино-Подільська плита

Донецька височина

до 376 м

на південному сході України

розчленована річковими долинами та ярами, поширені антропогенні форми рельєфу

Донецька складчаста споруда

Гори України

Найвищі гори України – Українські Карпати, що знаходяться на заході країни. Вони простяглися кількома паралельними хребтами з північного заходу на південний схід. Хребти розбиті на окремі масиви різної висоти. Безлісі плоскі вершини гірських хребтів Карпат (полонини) вкриті луками. Зовнішні Карпати утворюють північно-східне пасмо гір з восьми ланцюгів, Вододільно-Верховинські Карпати займають центральну частину гір, Полонино-Чорногорський хребет простягається від верхів'їв р. Уж до  верхів'їв р. Сучави. Найвища вершина Карпат – г. Говерла (2061 м). На південь від річок Біла, Тиса й Черемош знаходяться Чивчинські гори й Рахівський масив, а на південному заході простягається вулканічний Вигорлат-Гутинський  хребет. Це молоді складчасті середньовисотні гори з м'якими обрисами й конусоподібними вершинами.

Кримські гори простягаються із заходу на схід на 180 км від мису Фіолент до мису Іллі трьома паралельними пасмами (Зовнішнє, Внутрішнє і Головне). Характерна особливість усієї гірської смуги — круті південні й пологі північні схили. У Головному пасмі знаходиться найвища вершина Кримських гір — г. Роман-Кош (1545 м). Між крутим, південним схилом Головного пасма й берегом Чорного моря простягнулася вузька (завширшки до 12 км) смуга — Південний берег Криму.

Найвищі гірські вершини України

Українські Карпати

Кримські гори

Назва

Висота

Назва

Висота

Говерла

2061 м

Роман-Кош

1545 м

Бребенескул

2035 м

Демір-Капу

1540 м

Петрос

2020 м

Зейтін-Кош

1529 м

Гутин-Томнатик

2017 м

Кемаль-Егерек

1529 м

Ребра

2010 м

Еклізі-Бурун

1527 м

Основні рельєфоутворюючі процеси:

- ерозія (процес руйнування гірських порід під дією водотоків і вітру);

- денудація (сукупність процесів знесення та перенесення продуктів руйнування);

- абразія (процес руйнування морських берегів хвилями);

- акумуляція (процес накопичення продуктів руйнування).

Класифікація невеликих форм рельєфу України

Типи рельєфу

Основні процеси та чинники впливу на рельєф

Форми рельєфу

Райони поширення

Ерозійно – акумулятивний

1) акумуляція і площинна ерозія

верхні змиті схили, підніжжя змитих схилів

майже на всій території

2) акумуляція тимчасових водотоків і лінійна ерозія

яри, балки, борозни, лощини

майже на всій території

3) акумуляція постійних водостоків та ерозія

схили, заплави,  тераси в річкових долинах

долини річок

Денудаційні

підняття і всі види денудації

горби — “останці”

захід, схід, південь України

Давньо-льодовиковий

акумуляція та давня льодовикова денудація

моренні рівнини, моренні горби, кари (у горах)

північ України, Карпати

Водно- льодовиковий

акумуляція талих льодовикових вод і ерозія

ози, ками, прохідні лощини, піщані рівнини

Полісся

Береговий

робота морських хвиль

пляжі, коси, морські тераси, берегові бари

узбережжя Чорного, Азовського морів

Карстовий

розчинення гірських порід (крейди, гіпсу, солей, вапняків) водою

відкритий карст (лійки, колодязі, долини, провали) та закритий карст (печери)

Крим, Поділля

Еоловий

вітрова ерозія і сипучі гірські породи

дюни, кучугури, улоговини видування

південь України, долина Дніпра

Гравітаційний

робота підземних вод і круті схили

зсуви, осипи

захід, південь, північний схід України

Суфозійний

робота підземних вод і гірські породи, що легко розчиняються

поди, “степові блюдця”

південь України

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку