Школяр UA

Топографічні карти

Поняття про топографічну карту

Топографічна карта — великомасштабна загальногеографічна карта, масштаб якої може бути від 1 : 200 000 і більше. На ній детально зображено невелику ділянку земної поверхні, тому карта має незначні спотворення. У той же час, порівняно з планом місцевості, карта має менший масштаб.

Для отримання зображення невеликої ділянки місцевості (масштаб 1 : 1000 000) поверхню земної кулі на карті поділяють на частини меридіанами через 6°, а паралелями — через 4°. Отримані колонки нумерують арабськими цифрами від 180° меридіана із заходу на схід, а рядки позначають літерами латинського алфавіту від А до Z. Таким чином, на карті на поверхні земної кулі утворюються трапеції розміром 6° по довготі та 4° по широті.

Для того щоб отримати топографічну карту, масштаб якої 1 : 1 000 000, необхідно взяти карту, масштаб якої 1 : 1 000 0000 та розбити її меридіанами через 30', а паралелями — через 20' і т. п.

Рішення створити карту усієї суші у масштабі 1: 1 000 000 ухвалили на Міжнародному географічному конгресі у кінці минулого століття. Вона називається «Міжнародна мільйонна карта світу».

Отримані аркуші топографічних карт мають рамку у вигляді трапеції, права і ліва бічні сторони якої відповідають параметрам меридіанів, а верхня і нижня сторони — паралелям. Географічні координати цих меридіанів та паралелей указані у градусах у кутках карти.

Координатна сітка

Координатна кілометрова, або прямокутна, сітка — сітка рівних квадратів, яку утворюють горизонтальні та вертикальні лінії, що перетинаються під прямим кутом.

Послідовність визначення прямокутних координат за допомогою прямокутної сітки:

1) Встановити квадрат, у якому знаходиться об'єкт.

2) Визначити координати об'єкта на осі X (розрахувати відстань від осі Х — південної рамки квадрата — угору до необхідного об'єкта).

3) Визначити прямокутні координати об'єкта на осі Y (розрахувати відстань від осі Y — західної рамки квадрата — праворуч до необхідного об'єкта).

Орієнтування на місцевості

За допомогою топографічної карти можна орієнтуватися на місцевості. Для цього необхідно виміряти азимут. Якщо азимут вимірюють за компасом, то північний кінець магнітної стрілки має вказувати на положення магнітного меридіана.

Азимут магнітний (Ам) — кут між напрямами на магнітний Північний полюс і певний об'єкт місцевості. Вимірюється за ходом годинникової стрілки.

Істинний (географічний) азимут (Аг) — кут між напрямами на географічний Північний полюс і на певний об'єкт місцевості. Вимірюється за ходом  годинникової стрілки.

Географічні полюси не співпадають з полюсами магнітними, а положення магнітного меридіану не співпадає з істинним (географічним) меридіаном.

Магнітне схилення (ð, ð1) — кут між географічним та магнітним меридіанами. Вимірюється у градусах. Схилення буває східним, якщо північний кінець магнітної стрілки відхиляється на схід від істинного меридіану, і західним, якщо стрілка відхиляється на захід.

Дирекційний кут (Д) — кут між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки та напрямком на об'єкт. Вимірюється за ходом годинникової стрілки від 0 до 360°.

Поправка напрямку (Пн) — кут між північним напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки та магнітним меридіаном. Вона може бути східною (її значення віднімають від значення дирекційного кута) і західною (відповідні значення додають).

Умовні знаки на топографічній карті

Топографічна карта користується умовними знаками плану місцевості (лінійні, площинні (контурні), позамасштабні, пояснювальні тощо).

Рельєф на топографічній карті зображено за допомогою горизонталей. За щільністю горизонталей можна виявити характер схилів та їхню крутість.

Крутість схилів визначають на топографічній карті за допомогою шкали закладення, яку розміщують під південною рамкою поряд з лінійним масштабом.

Для визначення крутості схилів на карті слід:

1)  Виміряти за допомогою циркуля або смужки паперу відстань між двома східними горизонталями на схемі.

2)  Прикласти цей відрізок до шкали закладення.

3)  Прочитати знизу, яку крутість має схил у градусах (крутість схилу між точками а і б дорівнює 3°30', а між точками в та а — 2°).

4)  Чим меншою є відстань між горизонталями, тим схил буде крутіший.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку