Школяр UA

Машинобудування і металообробка

Галузева структура і принципи розміщення

Машинобудівний комплекссукупність галузей промисловості, які виробляють машини та обладнання для усіх сфер господарства.

Машинобудівний комплекс

За типом продукції, що виробляється:

- важке (обладнання для металургії, гірське, підйомно-транспортне обладнання тощо);

- загальне (транспортне, суднобудування, літакобудування, сільськогосподарське тощо);

- середнє (автомобілебудування, тракторобудування, верстатобудування);

- точне (приладобудування, електротехніка, електроніка, робототехніка, ракетобудування).

За техніко-економічними особливостями

металомістке (важке машинобудування);

трудомістке (приладобудування, автомобілебудування тощо);

наукомістке (електроніка, робототехніка, космічне обладнання тощо).

Металомістке машинобудуваннягалузі, на одиницю виробництва яких витрачають багато металу.

Трудомістке машинобудуваннягалузі, одиниця виробництва яких вимагає великої кількості висококваліфікованих кадрів.

Наукомістке машинобудуваннягалузі, одиниця продукції яких вимагає високої частки наукових досягнень, постійного оновлення.

Чинники розміщення підприємств галузей машинобудування: сировинний; споживчий; наявність науково-дослідної бази; кваліфіковані кадри та трудові ресурси; транспортний; кон’юнктура ринку; екологічний фактор.

Для машинобудування характерні такі форми організації виробництва, як кооперування й спеціалізація.

Кооперування — виробничі зв’язки між спеціалізованими підприємствами, що спільно виготовляють певну продукцію. Так, для виготовлення одного літака необхідно 120 тис. деталей, електровоза — 250 тис. деталей, які невигідно виготовляти на одному заводі. Тому спеціалізовані заводи, заводи-філії, які працюють у малих і середніх містах, виготовляють деталі, вузли для складальних заводів, що сприяє кращому використанню трудових ресурсів і ефективності виробництва.

Для підприємств машинобудування характерні такі види спеціалізації:

подетальна спеціалізація — випуск окремих вузлів або деталей (мотори, запчастини);

предметна спеціалізація — випуск готових виробів (трактори, автомобілі, літаки);

технологічна спеціалізація — виконання окремих операцій технологічного циклу (наприклад, транспортні самохідні шасі) — засіб підвищення продуктивності праці, зниження собівартості випуску продукції.

Виробництво машин складається з трьох основних технологічних стадій: заготовка деталей, їх технологічна обробка, збір.

Географія машинобудування

Електронне, електротехнічне та радіотехнічне машинобудування в Україні розвинуті недостатньо. Більшість підприємств цих галузей зайняти збиранням продукції. Основні центри електронної та радіотехнічної промисловості — Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпропетровськ, Чернівці, Суми та ін. Телевізори виробляють у Києві, Львові, Сімферополі, Чернігові; побутове обладнання — у Києві, Харкові, Донецьку, Львові та в інших містах. Легкові автомобілі випускають на «Автозаз-Деу» (Запоріжжя), ЛУАЗ (Луцьк), автобуси ЛАЗ — у Львові, автобуси «Богдан» — у Сімферополі, Кременчуці, Чернігові та Київській області. Головний центр морського суднобудування — Миколаїв (морські буксири, суховантажі, рудовози, танкери, науково-дослідницькі та пасажирські лайнери). Центром морського та річкового суднобудування є Херсон. Риболовні траулери, суховантажі типу «річка-море» виготовляє суднобудівний завод у Києві; танкери, транспортні рефрижератори, бурові платформи, криголами, воєнні фрегати — у Керчі; універсальні суховантажі, рибопромислові та пасажирські судна — у Севастополі; швидкохідні патрульні кораблі та пасажирські судна на підводних крилах, автомобільні пороми та катери — у Феодосії. Морський судноремонт здійснюється в Одесі, Іллічівську, Маріуполі; річковий — в Ізмаїлі, Вілково, Маріуполі. Центрами авіаційної промисловості є Київ (літаки «Антей», АН-124 «Руслан», АН-225 «Мрія», АН-70, АН-140) та Харкові (ТУ). Авіаракетно-космічна промисловість розвинена в Дніпропетровську, Києві, Харкові. Україна є одним із найбільших виробників тепловозів у світі (Луганськ, Харків). Вантажні вагони виготовляють у Дніпродзержинську, Кременчуці, Стаханові; цистерни — у Маріуполі; пасажирські вагони — у Кременчуці; магістральні електровози — у Дніпропетровську. Центрами верстатобудування є Краматорськ, Київ, Харків, Одеса, Житомир, Запоріжжя. Найбільші центри важкого машинобудування — Краматорськ, Горлівка, Донецьк, Слов’янськ, Луганськ, Харків, Маріуполь, Дніпропетровськ та ін. Головний центр енергетичного машинобудування — Харків.

В Україні сформувалося понад 70 машинобудівних вузлів, серед яких найбільшими є Харківський, Київський, Дніпропетровський.

Проблеми й перспективи розвитку комплексу

Проблеми  комплексу:

- порушення зв’язків з кооперування в результаті розпаду СРСР;

- перевага металомістких галузей над наукомісткими;

- повільне впровадження ринкових форм і методів керування;

- виробництво неконкурентоспроможної продукції через низьку якість;

- диспропорція в розвитку й розміщенні підприємств  галузі;

- відстала матеріальна база.

Шляхи вирішення проблеми:

- запровадити програму конверсії підприємств військово-промислового комплексу;

- провести технічну реконструкцію й модернізацію заводів;

- вирішити питання власності підприємств;

- створити умови для розвитку конкуренції;

- впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу;

- змінити територіальну організацію й структуру галузей.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку