Школяр UA

Лексикологія як наука. Лексичне значення слова. Означні і багатозначні слова

Лексикою (від гр. lexikos — той, що відноситься до слова), або словниковим складом мови, називається сукупність усіх слів, що вживаються у мові.

Розділ науки про мову, що вивчає лексику, називається лексикологією (гр. lexikos — словесний і logos — вчення).

Лексикологія української мови вивчає словниковий склад мови на сучасному етапі її розвитку: встановлює місце різних слів у словниковому складі, їх значення і вживання, їх взаємовідношення з іншими елементами лексики, виявляє загальні закономірності розвитку словникового складу української мови. Кожна мова складається зі слів.

Слово це основна мовна одиниця, що складається із звуків і називає певні предмети, процеси і явища, їх ознаки.

Лексичне значення слова — це те, що означає кожне слово, його зміст. Наприклад, лексичне значення слова блукати таке: «ходити, їздити без певної мети і напрямку»: Я люблю блукати старовинними вулицями Львова.

Кожне слово в мові має своє певне значення, але значення в різних словах не однакове. В українській мові, як і в усіх інших мовах, слова можуть бути як однозначні, так і багатозначні. Однозначне слово називають моносемантичним. Багатозначним, або полісемічним (від гр. poly — багато і sema — знак ) є слово, різні значення якого об’єднуються одним поняттям. Багатозначність виникає тому, що мовці, помічаючи схожі риси предметів, явищ, переносять назви одних предметів, явищ на інші.

Багатозначність слів не слід змішувати з омонімією. Якщо різні значення одного й того ж слова зберігають між собою щось спільне, то перед нами явище полісемії. Якщо ж окремі значення різко відділяються від основного змісту слова або зберігаються за фонетичними ознаками, то ми маємо справу з омонімами.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку