Школяр UA

Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків

Подовжуються лише м’які приголосні [д, т, з, с, ц, л, н] та [ж, ч, ш], що знаходяться між голосними у таких групах слів:

1. В іменниках середнього роду II відміни (крім родового відмінка множини): прибуття, приладдя, узбіччя, підніжжя, подвоєння, волосся, затишшя, зілля, але значення — значень, твердження — тверджень. Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігається: відкриттів, почуттів, життів.

2. У небагатьох іменниках чоловічого і жіночого роду I відміни в усіх відмінках (за винятком родового відмінка множини на -ей): Ілля, Іллі; суддя, суддею; рілля, ріллею; стаття, статтею, але статей.

3. В орудному відмінку однини іменників жіночого роду III відміни: миттю, віссю, маззю, ніччю, подорожжю, памороззю.

4. В особових формах дієслова лити (ллю, ллєш, ллє, ллють, виллємо, зіллють).

5. В окремих прислівниках: спросоння, навмання, попідтинню, попідстінню, попідвіконню, зрання.

Подовження не відбувається:

1. Якщо приголосні стоять не між двома голосними: зап’ястя, тертя, передмістя, повністю, подільський (від Поділля), жовчю, Керчю, фальшю, честю, вірністю, радістю, знарядь, сторіч, знань;

2. У словах кутя, попадя; у назвах малих істот: теля, вовченя та под.

 

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку