Школяр UA

Уживання прийменників і сполучників

Правопис прийменників

За будовою прийменники поділяються на:

- прості: без, біля, до, на;

- складні (складаються з двох або кількох простих прийменників): із-під, попід, довкола;

- складені (складаються з кількох слів): у зв’язку з, за винятком, одночасно з.

Разом пишуться складні прийменники, утворені сполученням:

- одного чи кількох простих прийменників: понад, поза, щодо, задля, поміж, побіля;

- прийменника з будь-якою частиною мови: наперекір, наприкінці, назустріч, всупереч.

Через дефіс пишуться складні прийменники з першою частиною з- (із-): з-під, із-за, з-поза, з-посеред, із-понад.

Окремо пишуться складені прийменники та прийменникові сполучення, утворені сполученням іменників та прислівників із прийменниками: відповідно до, незалежно від, в результаті, згідно з, під кінець, незважаючи на, з допомогою, але внаслідок.

До прийменника, що закінчується на приголосний, перед словом з кількома приголосними (як засіб милозвучності) додаються голосні і, о або у: зі мною, піді мною, наді мною, переді мною, уві сні, уві млі.

 

Правопис сполучників

За будовою сполучники бувають:

- прості (складаються з одного слова): а, і, та, чи;

- складні (складаються з кількох частин): якщо, зате, щоб, ніби, якже;

- складені (складаються з двох або більше частин): тому що, для того щоб, у міру того щоб, незважаючи на те що.

За вживанням у мові сполучники поділяються на:

- одиничні: і, а, але, так: Цвітуть сади, біліють хати, а на горі стоять палати, неначе диво;

- повторювані: і...і, ні...ні, або...або: Гонтар то зважував наслідки минулого дня, то обмірковував план на завтра, то обдумував форми нової роботи;

- парні: не тільки..., а; як..., так; хоч..., але; не стільки..., скільки; якщо..., то: Він не тільки дорогу на Січ знає, а ще й порадить тобі в потребі, розумна голова.

Разом пишуться сполучники, утворені поєднанням службових чи повнозначних слів із частками або прийменниками: зате, також, якщо, немовби, притому, неначебто, тобто.

Окремо пишуться:

- сполучники з частками б, би, ж, же: адже ж, коли б, хоч би, а як же;

- складені сполучники: для того щоб, тимчасом як.

Через дефіс пишуться сполучники з підсилювальними частками -бо, -но, -то: тому-то, тільки-но, отож-бо.

Слід розрізняти сполучники, які пишуться разом (якщо, проте, причому) з однозвучними самостійними словами, які пишуться окремо (як же, про те, при чому).

- Сполучники не є членами речення і не відповідають на питання.

- Сполучники можна замінити синонімічними сполучниками.

- У реченні на сполучник не падає логічний наголос: Якби тут був мій товариш! Як би краще виконати завдання. Якщо хочеш, допоможу тобі. Як що трапиться, нарікай на себе.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку