Періодичний закон Д. І. Менделєєва
Дмитро Іванович Менделєєв, як і його попередники, основною характеристикою елемента вибрав його атомну масу. Але на відміну від попередників, Д. І. Менделєєв шукав закономірність у зміні атомних мас не лише у схожих елементів, а й у несхожих. Метою його пошуків було знайти закономірність, яка об’єднувала б усі елементи в єдину систему.
Д. І. Менделєєв уточнив значення відносних атомних мас деяких хімічних елементів і розмістив елементи по зростанню їх відносних атомних мас. При цьому він розташовував природні групи так, щоб елементи кожної з двох сусідніх груп мали близькі значення відносних атомних мас. У результаті він оформив таблицю, яка стала прообразом сучасної періодичної таблиці елементів. Потім природні групи елементів були покладені в основу груп періодичної таблиці, а ряди елементів, які розташовані в порядку поступового зростання значень відносних атомних мас, – в основу періодів таблиці.
Завдяки відкриттю періодичного закону і створенню періодичної системи Д. І. Менделєєв передбачив існування шести невідомих елементів та описав їхні властивості. Згодом ці елементи було відкрито: спочатку відкрили Скандій, Галій та Германій, потім Технецій, Реній та Полоній. Властивості цих елементів та властивості сполук, які вони утворюють, були дуже близькі до властивостей описаних Д. І. Менделєєвим. Ці відкриття стали доказом справедливості періодичного закону.