Поняття про радіоактивний розпад хімічних елементів і шкідливий вплив на живі організми радіоактивного випромінювання
Радіоактивний розпад — самочинне перетворення нестабільних атомних ядер на ядра інших хімічних елементів, що супроводжується випромінюванням.
Існує кілька видів радіоактивного розпаду:
· α-розпад (радіоактивний розпад ядер атомів, що супроводжується виділенням α-частинок), які є ядрами атомів Гелію 
;
· β-розпад (радіоактивний розпад ядер атомів, що супроводжується випусканням β-частинок), які є електронами 
;
· γ-розпад — розпад атомних ядер, що супроводжується виділенням γ-частинок (електромагнітних хвиль).
Стійкість кожного радіоактивного ізотопу характеризується періодом напіврозпаду, тобто проміжком часу, протягом якого розпадається половина початкової кількості даного радіоактивного ізотопу. Період напіврозпаду позначають 
або 
. Для різних елементів період напіврозпаду може змінюватись від мільйонних часток секунди до мільярдів років. Наприклад, період напіврозпаду Полонію 218Po дорівнює три хвилини, Радію 226Ra - тисяча шістсот двадцять років, Урану 238U - майже чотири з половиною мільярди років. Величина періоду напіврозпаду радіонуклідів – нестійких радіоактивних ізотопів – змінюється для більшості ізотопів від 30 секунд до 10 днів.
Радіоактивне випромінювання (радіація) небезпечне тим, що воно є невидимим, не має ні запаху, ні смаку, тому людина його ніяк не відчуває. Проте радіоактивне випромінювання, особливо γ-випромінювання, має значну проникаючу здатність. При потраплянні всередину живих організмів, радіація викликає іонізацію молекул біологічної системи, руйнує клітинні мембрани, вражає клітини кісткового мозку та інше. Це призводить до порушення імунної системи, зниження здатності організму протистояти різним хворобам. Щоб зменшити вплив радіації на організм людини, не можна застосовувати продукти харчування та питну воду, забруднені радіонуклідами, частіше застосовувати в їжу продукти, здатні поглинати і «виводити» радіонукліди з організму, а саме яблука, лимони, які містять пектини.
Радіоактивні ізотопи застосовують у медицині для встановлення діагнозу та лікування деяких хвороб. Для діагностики ракових пухлин використовують препарати, в молекулах яких знаходяться атоми радіоактивних елементів, що поглинаються тканиною пухлини. Потім визначають місце локалізації радіоактивного елемента в організмі та знаходження пухлини. Наприклад, для діагностики ракових пухлин застосовують розчин натрій ортофосфату, позначений 32P.