Школяр UA

Атлантичний океан

Атлантичний океан на заході обмежений берегами Північної і Південної Америки, на сході — берегами Європи й Африки до мису Голкового. Північна межа з Північним Льодовитим океаном проходить по паралелі 70° пн. ш., на схід від мису Брустер до Ісландії, далі до Фарерських і Шотландських островів по 61° пн. ш. до берегів Норвегії.

Площа океану 91,6 млн. км2, середня глибина 3 600 м. У жолобі Пуерто-Рико глибини Атлантичного океану досягають максимальних значень — 8 742 м. Важливою особливістю океану є наявність середземних морів (Середземне море, Мексиканська затока і Карибське море). Велика частина островів Атлантичного океану має материкове походження, але зустрічаються також вулканічні і коралові острови. Шельф займає близько 10 % площі дна океану. Материковий схил крутий, порізаний підводними каньйонами (найбільший — Гудзонів). У рельєфі ложа Атлантичного океану переважають підводні хребти, підняття й улоговини. Майже по середині океану на 18 000 км простягається Серединно-Атлантичний хребет. Гребінь його прорізаний системою рифтових долин, а сам хребет пересічений широтними розломами.

Клімат і води

Атлантичний океан лежить у всіх кліматичних поясах, крім субарктичного, арктичного й антарктичного. Сильні західні вітри панують у помірних широтах, а північно-східні і південно-східні пасати — у субтропічних і тропічних широтах. Найсильнішими є вітри помірних широт Південної півкулі („ревучі сорокові”). У північних широтах часто проносяться тропічні чи вест-індійські урагани.

Пасати тропічних широт викликають потужні Північну та Південну Пасатну течію. Північна Пасатна течія роздвоюється біля Малих Антильських островів: Антильська течія рухається уздовж берегів Великих Антильських остовів; південна галузь вливається у Карибське море; поєднуючись із Гвіанською течією, вона впадає в Мексиканську затоку, підвищуючи там рівень води. Це викликає утворення стокової Флоридської течії, яка, зливаючись із Антильською течією, утворює відому течію Гольфстрім. Північний циклональний кругообіг складається течіями — теплими Північно-Атлантичною й Ірмінгера та холодною Лабрадорською.

Температура води на поверхні змінюється від 26–28 °С на екваторі до 6–10 °С на 60° пн. ш. і 0–1 °С на 60° пд. ш. Солоність води в Атлантичному океані коливається від 34 до 37 ‰.

Із Північного Льодовитого океану в Атлантичний виноситься велика кількість криги і айсбергів. У південній частині океану крига й айсберги утворюються біля берегів Антарктиди.

Загальна кількість видів риб перевищує 15 тисяч. В антарктичних водах серед риб переважають нототенії; придонні організми і планктон бідні. У тропіках донна рослинність складається головним чином із зелених і червоних водоростей. Найхарактерніші представники тропічного поясу — сифонофори, медузи, краби, летучі риби, акули, морські черепахи, кашалоти; з великих головоногих — кальмари, у тому числі донні форми — восьминоги. Промислове значення мають макрель, тунці, сардини, анчоуси. У тропічній і субтропічній області поширені корали. Глибоководна фауна багата ракоподібними, голкошкірими, губками.

Помірні широти характеризуються рясним життям при порівняно невеликій розмаїтості фауни. Тут поширені веслоногі ракоподібні і крилоногі молюски, оселедці, тріскові і камбалові риби, кити, ластоногі та ін. Серед промислових риб найбільше значення мають оселедець, тріска, пікша, палтус, морській окунь. Морських птахів мало. Біля берегів Антарктиди живуть фрегати, альбатроси, пінгвіни й ін.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку