Індійський океан
Понад 80 % площі Індійського океану знаходиться в Південній півкулі. Шельфовим морем є Перська затока. На північній окраїні Індійського океану чітко виражений крутий і вузький материковий схил. Місцями він розчленований підводними каньйонами. Найбільші — це каньйони Інду і Гангу. У Зондському жолобі спостерігаються найглибші ділянки Індійського океану (7 729 м). Ложе займає більше, ніж половину площі дна океану, тут поширені вулканічні гори.
Клімат і води
Температура води на поверхні на більшій частині Індійського океану вище 20 °С, тільки на крайньому півдні температура води опускається нижче 0 °С. Солоність вод змінюється від 32 до 36,5 ‰. Висока солоність — у вод Перської затоки (37–39 ‰) і Червоного моря (41 ‰). Айсберги, що утворюються в антарктичних широтах, виносяться вітрами у серпні до 55° пд. ш. У лютому вони досягають 65–68° пд. ш.
Живі організми в Індійському океані розподілені нерівномірно. На мілководдях тропічної зони широко поширені корали, серед планктону зустрічаються організми, що світяться вночі; водяться різні види акул, летючі риби, зустрічається кілька видів гігантських черепах, морські змії. Ссавці Індійського океану представлені синіми китами, кашалотами, дельфінами, тюленями, морськими слонами, ще зустрічається дюгонь. Промислове значення мають сардинели, тунці, окуневі, оселедець, анчоус, креветки.
Індійський океан відомий родовищами нафти і газу на шельфі Ближнього і Середнього Сходу (Перська затока); перспективними вважаються шельфові зони Індостану, Східної Африки, Західної Австралії. Прибережні зони Індостану, Шрі-Ланки, Західної Австралії багаті різними металами.