Школяр UA

США у 1960–1970 рр.

У 60-ті роки підйом національно-визвольного руху в країнах «третього світу» — Азії, Африки й Латинської Америки — змусили США розглядати цей регіон як пріоритетний.

У березні 1961 р. президент Дж. Кеннеді обнародував програму «Союз заради прогресу», що передбачала велику фінансову допомогу США (20 млрд. доларів протягом 10 років) латиноамериканським країнам. Ця програма була свого роду аналогом «плану Маршалла» для Латинської Америки. Її викликали до життя перемога кубинської революції (1959 р.) і бажання не допустити її поширення в регіоні. Був створений «корпус миру» — організація добровольців, які з власної волі відправлялися у відсталі країни, де працювали у сфері економіки, освіти, медицини і т. д. Обидві ці програми мали на меті посилення впливу США на міжнародній арені.

1962 р. у зв’язку зі спробою розміщення радянських ракетно-ядерних установок на Кубі виникла Карибська криза, яку вдалося подолати мирним, компромісним шляхом.

З 1965 р. США взяли безпосередню участь у війні в Індокитаї. Незважаючи на те, що американська армія в Південному В’єтнамі перевищувала 500 тис. чоловік, озброєних новітньою технікою, їм не вдалося домогтися значних успіхів у цій війні.

Вплив війни в Індокитаї на внутрішньополітичну ситуацію в країні

Війна у В’єтнамі загострила внутрішньополітичну обстановку в країні. Ця війна була першою, яку транслювали по телебаченню. Щодня американці бачили сцени насильства й кров. Молодь стала найпалкішою противницею війни. Антивоєнний рух набув значних масштабів. Розпочалися марші й демонстрації, кампанії щодо ухилення від призову до армії. Найбільш яскравим проявом цього руху стала облога військового відомства США Пентагону в 1967 р., що тривала протягом декількох діб і у якій взяло участь до 300 тис. чоловік.

Широкий розмах антивоєнного руху змусив уряд США переглянути свою політику. 1968 р. президент країни Л. Джонсон був змушений оголосити про згоду США вести мирні переговори з керівництвом Демократичної Республіки В’єтнам. До того ж Джонсон заявив, що не буде виставляти свою кандидатуру на пост президента на виборах 1968 р.

Про розпалювання пристрастей, що панували в американському суспільстві, свідчить і такий факт: у серпні 1968 р. був убитий відомий політичний діяч Р. Кеннеді (молодший брат Дж. Кеннеді), що претендував на пост президента.

Установлення в 70-ті роки приблизної військової рівноваги (паритету) обох світових блоків змусило уряд США переглянути свою політику по відношенню до СРСР і його союзників. При цьому увага акцентувалась на переговорному процесі, а не на застосуванні сили.

Найважливішою проблемою для американців була війна у В’єтнамі, що забирала життя американських солдатів, поглинала величезні кошти, роз’єднувала націю й підривала міжнародний авторитет США. Уже влітку 1969 р., за рішенням адміністрації Р. Ніксона, почалася евакуація американського контингенту з Південного В’єтнаму. У січні 1973 р. була підписана угода про припинення війни у В’єтнамі.

Були врегульовані відносини з Китайською Народною Республікою. У 1972 р. Ніксон відвідав Пекін з візитом, у ході якого вдалося домовитись про нормалізацію відносин між США і КНР. 1979 р. між ними були встановлені дипломатичні відносини.

Покращилися й відносини з Радянським Союзом. Протягом 1972­1974 рр. відбувся ряд американо-радянських зустрічей на вищому рівні, у результаті яких були підписані Договір про обмеження протиракетної оборони (ПРО) і Тимчасову угоду про деякі заходи в галузі обме­ження стратегічних наступальних озброєнь (ОСВ-1). 1979 р. був підписаний Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСВ-2); ці обмеження поширювалися значно далі, ніж Тимчасова угода 1972 р.

Американо-радянські домовленості сприяли загальному розрядженню міжнародної напруженості. Однак у відносинах між двома країнами накопичувались і взаємні претензії, зберігалася обопільна недовіра. Незважаючи на ухвалені рішення, гонка озброєнь тривала. У грудні 1979 р. СРСР увів свої війська в Афганістан. Розрядку було зірвано. Уряд США призупинив процедуру ратифікації ОСВ-2 (він так і не вступив у дію). Відносини між «наддержавами» знову загострилися.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку