Школяр UA

Національно-­визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького

Ситуація в Україні напередодні війни

У 40-­ві роки XVII ст. соціальні й національні протиріччя в Україні досягли найбільшої гостроти. Народні маси зазнавали нещадної експлуатації й сваволі з боку магнатів і шляхти Польщі. Панщина в окремих районах українських земель досягала 4­–6 днів на тиждень, значно збільшилися натуральні податки. Погіршало становище рядового й реєстрового козацтва. Права і привілеї реєстровців постійно обмежувалися. Була ліквідована виборність полковників і старшин, переглядалися їхні права на земельні наділи і маєтки. Часто нереєстрових козаків магнати перетворювали на кріпосних.

Отже, шляхетська політика насильства й пограбування, експлуатації та розорення народу зачіпала економічні, політичні й національні інтереси більшості українського населення: селян і міщан, козаків і ко­зацької старшини, дрібної української шляхти і нижчого православного духівництва. Увесь народ піднявся на боротьбу за визволення від гніту шляхетської Польщі.

Початок визвольної війни

Визвольну війну українського наро­ду очолив чигиринський козацький сотник Богдан (Зиновій) Михайлович Хмель­ницький. Сотник мав досвід ведення війни, який набував у повстаннях 30-­х років XVII ст., у війнах із турками й татарами, на посаді військового писаря. У січні 1648 р. запорізькі козаки на чолі з Б. Хмельницьким вигнали із Січі урядовий гарнізон, а Хмельницького обрали своїм гетьманом. Більша частина реєстровців перейшла на бік запорожців. Підготувавши основну військову базу на Запоріжжі, Б. Хмельницький звернувся до українського народу із закликом взяти участь у боротьбі проти шляхетської Польщі.

Щоб забезпечити свій тил із півдня від татар і отримати їхню допомогу кіннотою, Хмельницький у лютому 1648 р. уклав воєнний союз із Кримським ханством. Із Криму в Україну прийшов чотиритисячний татарський загін.

У квітні 1648 р. Б. Хмельницький вийшов із військом із Запо­різької Січі назустріч польським військам, які намагалися придушити повстання на Придніпров’ї. 19 квітня — 6 травня 1648 р. в урочищі Жовті Води (територія сучасної Дніпропетровської області) відбулася перша битва, у якій повстанці разом із татарами розбили шляхтичів. На бік повсталих перейшло 4 тисяч реєстрових козаків на чолі з наказним гетьманом Філоном Джалолієм.

Після цієї перемоги військо Б. Хмельницького рушило проти головних сил Польщі, які нараховували майже 20 тисяч осіб, і укріпилося поблизу Корсуня. 15 травня сюди підійшли 15 тисяч війська Хмельницького і 4 тисячі татар. Вони оточили польську армію, яку очолювали М. Потоцький і М. Калиновський, в урочищі Горохова Діброва, і 16 травня 1648 р. польське військо було розбите. М. Потоцький, М. Калиновський і майже 8500 жовнірів і шляхти потрапили в полон до татар.

Перші перемоги повстанців сприяли розгортанню повстань на всій території України. Польські магнати і шляхта тікали в Польщу. Гетьманською резиденцією став Чигирин. Б. Хмельницький готувався до подальшої боротьби, налагоджував зв’язки із Росією для спільної боротьби проти шляхетської Польщі.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку