Школяр UA

Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні

Жовтневий (1964 р.) пленум ЦК КПРС усунув від влади генсека М. Хрущова, вищі партійні й державні посади перейшли до Л. Брежнєва. Період хрущовської «відлиги» змінився періодом «застою».

У 60–80-х рр. створена за ленінсько-сталінською моделлю радянська система досягла найвищої точки свого розвитку. Прийнята в 1961 р. програма КПРС передбачала досягнення в найближчі 20 років основної мети партії — побудови комунізму. Однак незабаром з’ясувалося, що побудувати суспільство за принципом «від кожного по здібностях — кожному за потребами» неможливо. Таким чином, зазнала краху ідея, для досягнення якої були витрачені колосальні зусилля комуністичної партії й народу, принесені неймовірні жертви.

Недосяжність мети призвела до втрати значною частиною населення віри в комуністичні ідеали. На цьому тлі ідея «розвинутого соціалізму» як тривалого етапу, що повинен був передувати комунізму, була лише спробою партійної номенклатури дезорієнтувати суспільство. Та й сама номенклатура, особливо наприкінці 70-х — на початку 80-х років, була деморалізована, а її лідери, головним чином люди похилого віку, не зовсім чітко уявляли собі стан справ у країні й перспективи її розвитку, схиляючись до сталінської моделі управління державою із заміною масових репресій на вибіркові проти небезпечних ворогів режиму (так званий «неосталінізм»).

Українська РСР продовжувала залишатися складовою частиною СРСР. У цей період зросло всевладдя союзних відомств в Україні, у першу чергу економічне.

Формально влада в республіці належала радам народних депутатів, а фактично — була в руках комуністичної партії. Компартія України була невід’ємною складовою частиною КПРС, знаходячись у фарватері її політики. Навіть боязкі спроби П. Шелеста — першого секретаря ЦК КПУ в 1968–1972 рр. — розширити права республіки, стримати русифікацію зустріли рішучий опір центру. Шелест був знятий зі своєї посади. В. Щербицький, що займав посаду першого секретаря ЦК КПУ в 1972–1989 рр., мав яскраво виражену промосковську орієнтацію і спрямовував республіку в русло «братерської дружби народів СРСР». Саме в роки його перебування при владі прискорився процес формування номенклатури, що відбувався на основі особистої відданості й орієнтації на безумовне виконання в Україні вказівок центру.

У політичному курсі, у порівнянні з періодом хрущовської «відлиги», спостерігалися процес згортання окремих демократичних завоювань і наступ неосталінізму.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку