Школяр UA

Іспанія

Іспанія в результаті об’єднання в 1479 р. Кастилії та Арагони перетворилася на єдину державу і посіла одне з перших місць у Європі.

Головною галуззю сільського господарства залишалося вівчарство. Союз крупних вівчарів — Места — постійно боровся із селянами за місця випасу худоби. Королівська влада законами 1489 р. та 1501 р. захищала права Мести. При переході Іспанії на товарно-грошові відносини сільське господарство залишалося феодальним: збереглося кріпацтво, примітивна техніка обробки землі, селяни страждали від великих податків та кредитів.

Промисловість країни розвивалася значно краще. Вдосконалюється мануфактурне виробництво. Найбільших успіхів досягло виробництво тканин та сукна, керамічних виробів, зброї. Саме ці товари охоче міняли жителі Америки на золото та срібло. Центром торгівлі, банківської справи та промисловості стала Севілья.

Карл І, який у 1516 р. став королем Іспанії, у 1519 р. був обраний імператором Священної Римської імперії під іменем Карла V. Під його владою опинилися величезна територія, про яку казали, що над цією країною ніколи не заходить сонце.

Незважаючи на велику територію, державі загрожували внутрішня та зовнішня небезпеки. Нідерланди негативно поставилися до збільшення податків, німецькі князі відмовлялися підкорятися Карлу V, південь знаходився під загрозою турецького нашестя та нападів піратів.

Карл V, маючи підтримку Папи Римського, хотів створити «всесвітню християнську монархію», тому вів війни з Францією, німецькими князями.

Карл народився в Нідерландах, тому важливі церковні та державні посади роздавав іноземцям-фламандцям. Під час виборів імператор обіцяв не виїжджати з країни, не вивозити золото та коней. Але зайнявши престол, він порушив слово, виїхав у Німеччину, залишивши повновладним правителем намісника-іноземця — кардинала Адріана Утрехтського. Це викликало обурення міських комун Кастилії, яке переросло в повстання комунерос 1520–1521 р.

Центром повстання стало місто Толедо. Учасниками повстання були городяни, які хотіли зберегти свої вольності; дворянство, яке було незадоволене засиллям іноземців; іспанські гранди, зацікавлені в послабленні абсолютизму. У місті Авіла представники повсталих міст проголосили «Святу хунту» («Святий союз»). Вимогами «Святої хунти» були незадоволені дворяни та гранди. Більш радикальні сили створили «Хунту загонів», яка проголошувала війну грандам, дворянам і королю. У битві 1521 р. біля села Вільялар повстанці зазнали поразки. Повстання було придушене, а його провідники захоплені в полон і страчені.

У 1556 р. Карл V, який так і не зміг створити світову імперію, зрікся престолу. Королем Іспанії, Нідерландів та іспанських володінь в Америці став Філіпп ІІ, син Карла V.

Філіпп ІІ фанатично переслідував одну мету — перемогу католицизму та знищення єретиків. У країні панував терор. Знаряддям абсолютизму була іспанська інквізиція, яка стала частиною державного апарату. Було влаштовано більше 100 аутодафе, під час яких спалювали інколи по 80–90 чоловік.

У цей час столиця держави була перенесена до Мадриду. Для короля тут збудували палац Ескоріал. Філіпп ІІ намагався зосередити всю владу у своїх руках, одноосібно вирішував навіть незначні питання. Зросла чисельність бюрократичного апарату.

Скориставшись тим, що під час військової експедиції в Північну Африку загинув португальський король, який не мав спадкоємців, Філіпп ІІ у 1581 р. приєднав Португалію та її колонії до Іспанії.

Загибель у 1588 р. «Непереможної армади» (іспанського флоту, посланого Філіппом ІІ проти Англії), революційні події в Нідерландах, невдале втручання у внутрішні справи Франції стали причинами швидкого занепаду країни. У першій половині ХVІ ст. Іспанія переживає кризові явища: згортається промисловість, відбувається зубожіння населення. У 1640 р. Португалія проголошує незалежність.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку