Школяр UA

Історичний розвиток органічного світу

Розвиток еволюційних поглядів

Еволюція — це процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього існування. Результатом еволюції є пристосованість організмів до умов довкілля. Закономірність цих процесів досліджує еволюційне вчення. Першою спробою пояснити історичний розвиток живої матерії була еволюційна гіпотеза Ж.-Б. Ламарка, розроблена на початку XIX сторіччя. За Ламарком, в основі еволюції лежить виникнення спадкових пристосувальних (адаптивних) змін під впливом умов довкілля та внутрішнє прагнення (ускладнення). Еволюція, за Ламарком, іде від простих форм організації до складних у вигляді послідовності певних щаблів ускладнення (градацій). Незважаючи на недосконалість з погляду сучасності, ідеї Ж.-Б. Ламарка були кроком уперед до розуміння процесів еволюції.

Наприкінці XVIII — у першій половині XIX сторіччя у біології було зроблено немало фундаментальних відкриттів: розроблено клітинну теорію; доведено подібність індивідуального розвитку різних видів; спростовано погляди на еволюцію як поступовий перехід від нижчих градацій до вищих; зроблені перші кроки до вивчення біогенного обміну речовин, фотосинтезу, фізіологічних процесів у тварин, закладено основи біохімії. Необхідність теоретичного осмислення цих даних зумовило створення еволюційної гіпотези Ч. Дарвіна.

Основні положення еволюційної гіпотези Чарльза Дарвіна. Автором наукової гіпотези еволюції є англійський учений Чарльз Дарвін (1809–1882). Основні положення своєї гіпотези він виклав у книзі «Походження видів шляхом природного добору, або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя», опублікованій у 1859 році. Історичною заслугою Дарвіна є відкриття причин і рушійних сил еволюції.

За Дарвіном, еволюція полягає у безперервних пристосувальних (адаптаційних) змінах видів. Він вважав, що всі сучасні види є нащадками вимерлих предкових форм. Основними рушійними силами еволюції Ч. Дарвін називав спадкову мінливість, боротьбу за існування та природний добір. Спадкова (за Дарвіном, невизначена) мінливість — це зміни, які виникають у кожному організмі індивідуально, незалежно від змін довкілля та передаються нащадкам. Від спадкової мінливості Дарвін відрізняв неспадкову (визначену) мінливість, яка проявляється у всіх особин виду однаково під дією певного чинника і зникає у нащадків, коли дія цього чинника припиняється (капуста в умовах нестачі вологи не утворює «голову»). Спадкова (визначена) мінливість не має пристосувального характеру (неадаптивна). Природний механізм, який забезпечує пристосування організмів до умов довкілля — боротьба за існування та природний добір.

Історичний розвиток органічного світу

1

2

3

4

5

Ери

Вік у млн років

Періоди, тривалість у млн років

Епохи

 

Еволюційні події

Назва

тривалість у млн років

Архейська, близько 2000

понад 4000

 

 

Виникнення прокаріот (бактерій, ціанобактерій)

Протерозойська, близько 190

2500

Рифейський, 2400

 

 

Розквіт прокаріот у водах Світового океану. Виникнення еукаріот-одноклітинних; у другій половині ери — багатоклітинних

Вендський, 80

 

Поява кишковопорожнинних та зелених водоростей

Палеозойська, 342

 

близько 590

 

Кембрійський, 85

 

 

Виникнення більшості типів безхребетних тварин, зокрема, багатощетинкових червів, членистоногих; поява червоних водоростей; бархіопод

Ордовійський, 67

 

 

Розквіт велетенських головоногих молюсків, трилобітів; поява коралових поліпів, ракоскорпіонів, поява перших хордових — безщелепних щиткових

Силурійський, 30

 

 

Поява панцирних і колючозубих риб. Поява і розквіт рініофітів. Розквіт павукоподібних, скорпіонів, багатоніжок

Девонський, 48

 

 

Вихід на суходіл хребетних — стегоцефалів (земноводних). Розквіт риб. Формування лісів з плавунів, хвощів, папоротей. Поява в другій половині періоду голонасінних

Кам’яновугільний, 74

 

 

Розквіт кам’яновугільних лісів, поява хвойних. Поява комах. Розквіт амфібій, наземних черевоногих молюсків. Поява плазунів

 

Пермський, 38

 

 

Розквіт голонасінних. Виникають давні спорові рослини, трилобіти, колючозубі, частина дводишних та кистеперих риб, первісних земноводни

Мезозойська, 183

 

248

 

Тріасовий, 35

 

 

Панування голонасінних, рептилій. Відомі всі ряди сучасних комах. Вимирають первісні земноводні. З’являються перші сумчасті ссавці

Юрський, 69

 

 

Панування динозаврів; поява і розквіт птахів. Виникли безхвості та хвостаті земноводні. У флорі суходолу панують голонасінні

Крейдяний,

79

 

З’явилися плацентарні ссавці. Розквіт морських найпростіших – форамініфер. З’явилися покритонасінні. Вимерли групи голонасінних, комах, форамініфер; динозаври, іхтіозаври

Кайнозойська, 65

 

65

 

Палеоген, 40

 

Палеоцен

 

Вимерли белемніти, амоніти, більшість морських і суходільних рептилій; з’явилися хижі, гризуни, копитні, бурі ведмеді

Еоцен

 

Розквіт копитних ссавців, поява хоботних, китоподібних тощо. Розквіт покритонасінних

Олігоцен

 

Розквіт ссавців, птахів. Поява ластоногих, широконосих і вузьконосих мавп. Зростають пальми, кипариси

Неоген, 23

Міоцен

 

Виникли перші людиноподібні мавпи: дріопітеки та рамапітеки; примітивні представники родини людей — австралопітеки

Пліоцен

Формування флори та фауни, що нагадують сучасну

Антропоген, 2

 

Плейстоцен

 

Виникли першозвірі; вимерли австралопітеки. Виникла людина прямоходяча. Переважання покритонасінних

Геоцен

 

Зникають неандертальці. З’являється сучасна людина. Панування покритонасінних

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку