Школяр UA

Мистецтво Високого Відродження в Італії.

Північне Відродження

Мистецтво Високого Відродження (Ренесанс) відобразило перехід до нового буржуазного способу життя. У живописі найбільш широко відображався світ нової людини, її переживання. Об’єктом зображення ставали не тільки герої, а й прості люди. Живопис набував демократичного характеру. Почав розвиватися пейзажний живопис.

Поняття «Відродження» походить із праць мислителів нового часу, зокрема Дж. Вазарі, які вважали, що весь історичний період від існування Римської імперії до появи нового світогляду був періодом занепаду великої античної культури. Тому саме мислителі перши­ми виступили під гаслом її відродження.

Ознаками Ренесансу стали:

- гуманізм — напрямок суспіль­ної думки, який був спрямований на захист гідності та свободи людини;

- реалізм — бачення світу таким, яким він є;

- емпіризм — досвід як засіб пізнання світу;

- інтерес до античної культури, її ідеалізація;

- критика феодалізму та католицизму.

З кінця XV ст., коли в передових краї­нах Європи розгорнулася боротьба проти феодального ладу, настала доба Високого Відрод­ження. Почалося небачене піднесення культури. В Італії воно припало на кінець XV — початок XVI ст.

Найвизначнішими митцями та мислителями відродження були:

Донато Браманте (1444–1514) — го­ловний архітектор папи Юлія II, який був ав­тором проекту величної архітектур­ної пам’ятки — собору Св. Петра в Римі.

Леонардо да Вінчі (1452–1519) – один із найвидатніших діячів італійського Відродження. Жодна людина не змогла досягти таких висот у різних галузях: живописі, науці, інженерії, ар­хітектурі, музиці, поезії. Уже в 20 років його визнали й поважали як видатного художника. Найвідоміша картина да Вінчі — портрет  Мони Лізи («Джоконда») — вражає своєю реалістичністю. На картині жінка немовби сама роздивляється глядачів, неначе прагне проникнути в їхні думки, пізнати їхній характер. Леонардо да Вінчі однаково сприймав науку та мистецтво: після детального вивчення проблеми робив багато ескізів, щоб знайти вірне рішення.

3) Рафаель Санті (1483–1520) — другий видатний представник Високого Відродження в Італії. Його коротке життя було напро­чуд легким, сповненим успіхів і загаль­ного визнання. Під час роботи у Ватикані митець створив знамениту скульптурну композицію «Афінська школа», у якій увічнив постаті видатних античних філософів та вчених. Значен­ня цієї картини полягає в тому, що вона ніби підсумувала вивчен­ня гуманістами античності. Духовну красу людини Ра­фаель передавав у портретах, численних зображеннях Мадонни. Вершиною творчості Рафаеля вва­жається «Сікстинська мадонна» — один із останніх його творів.

4) Мікеланджело Буонарроті (1475–1564) — флорентійський живописець, скульптор, архітектор. Головною темою його творчості стала ідея боротьби. П’ятиметрова скульптура «Давид» зображує юного воїна перед битвою з Голіафом. Розпис стелі Сікстинської капели звеличує красу людини в образі Адама, силу й могутність в образі бога Саваофа. Мікеланджело брав участь у будівництві собору Св. Петра в Римі. Саме він розробив величезний купол цієї споруди.

Мистецтво Відродження в Італії досить сильно вплинуло на розвиток культури в інших країнах Європи.

Побутовий жанр, найбільш популярний у голландському живописі, свідчить про наближеність цього мистецтва до реалій життя. Найулюбленіші теми художників взяті з побуту бюргерів: це повсякденні турботи господині дому, сцени розваг — гра в карти, галантні бесіди, частування. Також предметом зображення були події із селянського життя — побутові сцени, зображення селян за роботою. Невеликі за розміром, ці картини, однак, відрізняються високою якістю та майстерністю виконання.

Вершиною голландського живопису є творчість Рембрандта Харменса ван Рейна (1606–1669). Крім картин на біблійні й міфологічні сюжети, він створив велику кількість робіт на замовлення, зокрема безліч портретів. До найкращих картин митця належить «Даная», у якій міфологічний сюжет набуває рис вражаючої життєвої правди. У живописній манері Рембрандта провідну роль відіграли контрасти світлотіні, що наблизили зображення до реального життя. Велич художника виявилась і в тому, що він звертався у своїй творчості до світу простих людей. Тут Рембрандт знайшов і майстерно відтворив вияв сильних, щирих почуттів. Творчість Рембрандта завершилася відомим полотном «Повернення блудного сина», що й нині вражає глибиною зображення людських почуттів. Чимало картин створив художник на історичні теми; також є в його доробку пейзажі, автопортрети.

Альбрехт Дюрер (1471–1528) — видатний німецький художник, мистецтво якого відрізнялось від класичного. Його уподобанням став малюнок-пейзаж, де були реалістично зображені тварини, квіти, предмети побуту. Відомі портрети та автопортрети художника. Найбільшу славу йому принесли гравюри на біблійні теми. У цих гравюрах Дюрер немовби передбачав близькість і неминучість грізних подій Реформації.

Розвиток прогресивних тенденцій у мистецтві Франції також досяг значних успіхів. Зокрема, вирізняється творчість Нікола Пуссена (1594–1665), присвячена античним та біблійним сюжетам («Царство Флори», «Зняття з хреста»).

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку