Школяр UA

Перші колонії в Північній Америці. Боротьба за незалежність

На початку  XVII ст. з Англії у Новий Світ, тобто до Америки, переселялися розорені се­ляни та ремісники, пуритани, які шукали кращої долі за океаном.

Перше постійне англійське поселен­ня в Північній Америці було заснова­не у 1607 р. в гирлі р. Джеймс на території майбутнього штату Вірджинія. З 13 колоній у восьми розвивалася промисловість та фермерство, у п’яти — плантаційне господарство. Тут був власний флот. У колоніях розвивалася торгівля, найкрупнішими центрами якої стали Бостон, Нью-Йорк, Балтимор. У колоніях видавалися власні газети, відкривалися школи, з’являлися університети в Гарварді, Принстоні та інших містах. Північноамериканські мислителі, просвітники Бенджамін Франклін та Джон Адамс відстоювали демократичні засади суспільства. У другій половині XVIII ст. у колоніях сформувалися основні умови для виникнення американської нації.

Парламент Англії приймав закони, які обмежували право переселятися на Захід, вільно вести торгівлю. З самого початку заселення колоній тут прижився принцип «Вільний фермер на вільній землі», тому спроби Англії посилити феодальний тиск на колонії закінчувалися поразкою. У 1765 р. парламент ухвалив закон про гербовий збір. Обурені колоністи заявили: «Ніяких податків без представництва», — і відмовилися платити грошовий збір. Навесні 1770 р. в Бостоні виник конфлікт, який мав назву «Бостонська бійня». Влада перейшла до «Кореспондентського комітету». Під час «бостонського чаювання» був скинутий в океан вантаж чаю Ост-Індійської компанії. Порт був закритий. У вересні 1774 р. у м. Філадельфії зібрався І Континентальний конгрес, на якому делегати рішуче заявили про право колоністів на «життя, свободу і власність».

У Бостоні відбулося формування збройних загонів, збір зброї, амуніції. Англійський король Георг III назвав колоністів «заколот­никами», і 19 квітня 1775 р. англійці спробували ліквідувати військові склади коло­ністів під Бостоном. У травні 1775 р. у Філадельфії II Континентальний конг­рес проголосив себе американським урядом, прийняв рішення про створення армії на чолі з Джорджем Вашингтоном. 4 липня 1776 р. Декларація незалежності, автором якої виступив Томас Джефферсон, була схвалена конгресом. У Декларації незалежності проголошувалося відокремлення колоній і створення на землях Північної Америки суверенної держави.

Англійський король Георг III готував армію для війни в Америці, але ця війна не знаходила підтримки серед народу.

Армія США формувалася з добровольців. Генерал Вашингтон, який був непоганим полко­водцем, почав із наведення ладу у війську, хоча не завжди вистачало їжі та одягу. Поблизу Трентона наприкінці 1776 р. та біля Принстона  на початку 1777 р. колоністи завдали англійцям нищівної поразки. У форті Саратога 17 жовтня 1777 р. ко­ролівські війська були змушені капітулювати. Цю перемогу Вашин­гтон назвав «славною і важкою».

Франція та Іспанія були зацікавлені в послабленні Англії, тому підтримали США матеріально. У 1778 р. Франція та США уклали воєнний союз. Поблизу Нью-Йорка з’явилася французька ескадра. У 1779–1781 рр. англійці, сподіваючись на підтримку плантаторів, напали з півдня. Але генерал Натанієль Грін, скоординувавши дії військ та партизанських загонів, витіснив англійців у портові міста, зайняті французьким флотом. 19 жовтня 1781 р. після морської битви в Йорктауні англійці капітулювали.

У 1783 р. у Парижі було підпи­сано Версальський мирний дого­вір. Анг­лія визнала США незалежною державою, обіцяла вивести війська. Були встановлені кордони США.

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку