Природні системи. Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки
Природні угруповання, у які об’єднуються для спільного життя рослини, тварини, гриби, мікроорганізми та їхнє середовище існування, називаються екологічною системою (екосистемою).
Організми, які входять до складу екосистеми, виконують у ній різні функції: одні створюють органічні сполуки, другі споживають їх, а треті перетворюють органічні сполуки на неорганічні, повертаючи їх у ґрунт.
Рослини становлять основу, фундамент життя. Як без фундаменту не зміг би стояти будинок, так без рослин не може існувати жива природа. Це пояснюється тим, що тільки рослини здатні з неорганічних сполук — води, вуглекислого газу, мінеральних речовин — створювати органічні сполуки, із яких будують свій організм. Усім іншим організмам — тваринам і людині, грибам і більшості бактерій — необхідні для життя готові органічні речовини, створені рослинами. Тому рослини називаються організмами-виробниками.
Тварини споживають органічні речовини, які є продуктами життєдіяльності рослин. Тому тварин називають організмами-споживачами.
Непомітні, невтомні працівники — дощові черв’яки, бактерії, гриби та інші істоти, які живуть у ґрунті та на його поверхні. Вони руйнують рештки рослин і тварин, перетворюючи їх на неорганічні речовини. Відповідно, бактерії, гриби та інші організми з подібними функціями називаються організмами-руйнівниками.
Організми в екосистемі пов’язує безліч зв’язків. Усі форми зв’язків між компонентами природного угруповання — це внутрішні зв’язки.
Умовою існування будь-якої системи є надходження енергії. Рослини не можуть жити без сонячного світла, сонячної енергії. Сонце не входить до складу екосистем (бо це зірка), але енергія, яку воно дає, — необхідна умова існування природного середовища. Система, яка отримує енергію ззовні, називається відкритою. Тож всі природні системи на нашій планеті є відкритими, тому що їхні зовнішні зв’язки побудовані на основі отримання сонячної світлової та теплової енергії.