Квадратним тричленом називається многочлен виду , де x — змінна, a, b і c — деякі числа, причому
.
Коренем квадратного тричлена називається таке значення змінної, яке перетворює квадратний тричлен на 0. Щоб знайти корені квадратного тричлена, треба розв’язати квадратне рівняння .
Теорема. Якщо і
— корені квадратного тричлена
, то
.
Приклади
1) ,
,
;
.
або
.
2) Скоротити дріб.
а) ;
б) ;
в)
,
;
.
Квадратичною функцією називається функція, яку можна задати формулою виду , де x — незалежна змінна, a, b, c — довільні числа, причому
.
Графіки функцій і
— рівні параболи, які можна сумістити паралельним перенесенням.
Будь-яку функцію можна представити у вигляді
, де m і
, n — деякі дійсні числа. А це означає, що графік функції
можна дістати за допомогою двох паралельних перенесень графіка функції
.
Приклад
;
.
Отже, щоб дістати графік функції , треба зробити з графіком функції
такі перетворення:
1) відобразити симетрично осі Ox;
2) зробити паралельне перенесення на три одиничних відрізка в напрямі осі Ox;
3) зробити паралельне перенесення на один одиничний відрізок униз.
Зробимо всі ці перетворення й отримаємо графік функції :
При побудові параболи користуються такими загальними формулами та властивостями квадратичної функції.
1. Координати вершини параболи :
xв= ; yв=
або yв= y(xв).
Зручніше знаходити ординату вершини як значення функції, що відповідає значенню аргументу x = xв.
2. Точки перетину параболи з осями координат є такими:
Абсциса точки перетину параболи з віссю Oy дорівнює 0, тоді ,
.
Ордината точок перетину параболи з віссю Ox дорівнює 0, тоді, щоб знайти абсциси цих точок, треба розв’язати квадратне рівняння .
Якщо це рівняння має два різних корені і
, графік перетинає вісь Ox у точках
,
.
Якщо це рівняння має один корінь (тобто ), то цей корінь
.
Це означає, що вершина параболи лежить на осі Ox і має координати .
Якщо це рівняння не має коренів , парабола не перетинає вісь Ox.
3. Напрям віток параболи залежить від знака коефіцієнта a.
Якщо , вітки параболи напрямлені вгору.
Якщо , вітки параболи напрямлені вниз.
4. Парабола є симетричною відносно прямої .
На рисунках, поданих нижче, наведені ескізи розміщення параболи на координатній площині в деяких випадках.
1) ;
;
;
;
; xв
.
2) ;
;
x1 = x2 = xв=
= ;
.
3) ;
;
xв> 0; .
4) ;
;
;
,
;
xв= .
5) ;
;
;
x1= x2= xв= <0.
6) ;
;
;
xв= .
Приклад



xв=


yв=


Вершина: (3; 1).
Точка перетину з віссю Oу:

Точки перетину з віссю Ox:





(2; 0); (4; 0).
На прикладі цієї функції покажемо, як аналізувати її властивості.
1.

2.


3.



4. Точки перетину графіка з осями координат.
(0; -8); (2; 0); (4; 0).
5.




6. Функція зростає при


7. Найбільше значення функції —

8. Графік функції — парабола (див. рисунок нижче), що дорівнює параболі



Зверніть увагу: будь-яка парабола має один проміжок зростання й один проміжок спадання, причому вісь Ox розбивається на ці проміжки точкою, яка відповідає точці xв.
Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
Якщо лівою частиною нерівності є вираз виду , де
, b, c — дані числа, а правою — нуль, то таку нерівність називають квадратною нерівністю.
Квадратні нерівності зручно розв’язувати за допомогою графіків квадратичних функцій.
Для цього треба:
1) знайти корені тричлена або з’ясувати, що їх немає;
2) зобразити схематично графік функції , звертаючи увагу тільки на точки перетину з віссю Ox і напрям віток параболи залежно від знака коефіцієнта а;
3) знайти на осі Ox проміжки, для яких виконується дана нерівність.
Приклади
1) ,
,
,
,
.
На ескізі графіка функції (див. рисунок) знайдемо проміжки, на яких
.
Відповідь: .
2) ,
,
,
.
Вітки параболи графіка напрямлені вниз (див. рисунок).
Відповідь: (0; 0,9).
3) ,
,
— коренів немає.
Графік функції не перетинає вісь абсцис (див. рисунок).
Відповідь: .
4) ,
,
.
Графік перетинає вісь абсцис в одній точці (див. рисунок).
Відповідь: .
5) .
Відповідь: .
6) .
Відповідь: .
7) .
Відповідь: .
Дуже зручно користуватися таким простим правилом: квадратний тричлен із додатним першим коефіцієнтом набуває додатних значень «за коренями», а від’ємних — «між коренями»; і навпаки: квадратний тричлен з від’ємним першим коефіцієнтом набуває додатних значень «між коренями», а від’ємних — «за коренями».
Рівняння, що зводяться до квадратних
Рівняння виду , де
, називається біквадратним.
Для його розв’язання вводять нову змінну:
,
.
Приклади
1) .
Нехай ,
.
. Розв’язавши це квадратне рівняння, знайдемо:
,
.
,
,
,
,
,
.
;
.
Відповідь: ,
,
,
.
2) .
Нехай ,
.
,
,
не задовольняє умову
.
,
,
.
Відповідь: ,
.
3) .
Нехай ,
.
,
;
.
t1 і t2 не задовольняють умову .
Відповідь: коренів немає.
Введення нової змінної дає можливість звести до квадратних і деякі інші види рівнянь.
Приклади
1. .
Нехай ,
.
,
,
не задовольняє умову
.
,
,
,
.
Відповідь: ,
.
2. .
Нехай .
Тоді ,
,
,
Відповідь: ,
.
а) .
,
,
Відповідь: ,
.
б) .
,
,
;
.
Відповідь: ,
,
,
.
img src= /