Для вищих рослин характерні диференціація тіла на корінь, стебло і листки, а також існування відокремлених тканин. Вищим рослинам властива правильна зміна поколінь (гаметофіт і спорофіт) у циклі їх розвитку.

Відділ Мохоподібні

Мохи — група вищих спорових рослин, що налічує близько 23 тис. видів. Основна відмінність мохоподібних полягає в тому, що в циклі чергування поколінь домінуючим є гаплоїдний гаметофіт, а не диплоїдний спорофіт. Через це здатність мохів пристосовуватися до зміни умов життя виявилася набагато меншою, ніж у рослин з домінуючим диплоїдним поколінням.
Багаторічний гаметофіт мохів має пластинчасту або листкостеблову будову. Розміри його коливаються від декількох міліметрів до декількох десятків сантиметрів. Прикріплення до субстрату здійснюється нитковидними виростами — ризоїдами. Розповсюджені у всіх кліматичних зонах, на всіх материках; у тундрі і на високогір’ї є домінуючою групою рослин.

Відділ Плауноподібні

 

Представники цього відділу є найдавнішими наземними рослинами, налічують близько 400 видів. Це багаторічні, трав’янисті, зазвичай вічнозелені рослини. Домінуюче покоління — диплоїдний спорофіт. Галуження стебла дихотомічне. Розрізняють два види листків: трофофіли — що виконують асиміляційну функцію, і спорофіли, на яких розташовані спорангії. Підземна частина представлена кореневищем з додатковими коренями. Зустрічаються як рівноспорові види — з їхніх спор проростають дводомні гаметофіти, які утворюють яйце­клітини і сперматозоїди, — так і різноспорові, що утворюють один тип гамет. Гаметофіт називається заростком. У рівноспорових гаметофіт розміром 2—20 мм дозріває під землею 1—15 років, живиться сапротрофно. У різноспорових гаметофіт розвивається декілька тижнів за рахунок поживних речовин, що містяться в спорі.

Відділ Хвощоподібні (членисті)

Представлені сучасними трав’я­нис­тими та вимерлими дерев’янистими формами, налічують близько 30 видів. Переважно вологолюбні лугові рослини помірних широт, довжина стебла може досягати декількох метрів. Особливістю хвощоподібних є члениста будова парост­ків і мутовчасте розташування листків. Переважна більшість — рівноспорові. Підземна частина представлена кореневищем з розташованими на ньому додатковими коренями. Домінуюче покоління — диплоїдний спорофіт. За несприятливих умов розмножуються вегетативно.

Відділ Папоротеподібні

Велика і надзвичайно різноманітна група спорових рослин, яка налічує понад 10 тис. видів. Поширені в усьому світі. Домінуюче покоління — диплоїдний спорофіт. Вимерлі деревовидні форми досягали 25 м у висоту. Щитник чоловічий має укорочене стебло, яке являє собою вертикально розташоване кореневище, на верхівці якого розташовується пучок листків. Ці листки є видозміненими паростками. На нижньому боці листка розташовуються групи спорангіїв, прикриті брунькоподібними покривальцями, — соруси. Під час дозрівання спор спорангії розкриваються. Із мейоспор, що висіялися, проростають гаплоїдні двостатеві гаметофіти. Процес запліднення нерозривно пов’язаний із водою. У результаті запліднення утворюється диплоїдна зигота, яка дає початок новому спорофіту. Спочатку розвиток і живлення спорофіта відбувається за рахунок асимілюючого гаметофіта.