Іменник — самостійна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (предмети: стіл, зошит; істоти: людина, птах; рослини: жито, яблуня; явища природи: дощ, грім; дія або стан: читання, біг; поняття: радість, щедрість).
Типи відмін іменників
І відміна
Іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, -я: Ілля, староста, розбишака, бідолаха, Олекса, рілля, надія, хмара, мова, Україна, батьківщина.
ІІ відміна
1. Іменники чоловічого роду без закінчення (зосновою на приголосний) і з закінченням -о вназивному відмінку однини: дядько, батько, тато, Павло, неньо, рік, голуб, поріг, в’яз, коровай, зброяр, красень, Максим, Степан.
2. Іменники середнього роду з закінченням -о, ?е, ?я у називному відмінку однини (крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси): плече, водоймище, пекло, лукавство, дівчатко, сонечко.
ІІІ відміна
Іменники жіночого роду з нульовим закінченням та іменник мати: паморозь, глибочінь, кров, любов, розкіш.
Іменники середнього роду, в яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат-(-ят-), -ен-: ведмежа, небожа, княжа, дівча, пташа, плем’я, тім’я, маля, янголя.
Деякі іменники, запозичені з інших мов, не змінюються (кафе, лис).
Поділ іменників на групи
І відміна
1. Тверда: іменники з основою на твердий приголосний, крім шиплячих (борона, кобза, порода, химера, пора, копа, сваха).
2. М’яка: іменники з основою на м’який приголосний (скриня, зброя, дзвіниця, Марія, змія, шия, Ілля, суддя).
3. Мішана: іменники з основою на шиплячий (огорожа, пожежа, круча, онуча, свіча, тиша, миша, воша, груша, святоша, потороча).
ІІ відміна
1. Тверда:
• іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих) із закінченням -о та іменники середнього роду із закінченням -о (дуб, плац, темп, батько, коло, місто, село, вікно);
• іменники на -р (вир, вихор, відвар, двір);
• іменники звір, комар, снігур;
• всі іменники іншомовного походження на -ер, -ір, -ор, -ур(-юр) і з постійно наголошеними ?ар (?яр), -ир (інженер, майстер, касир, директор, абажур, гектар, семафор, базар).
2. М’яка:
• іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (боєць, велетень, звичай, край, цистень);
• іменники із суфіксами -ар, -ир, які мають в однині наголос на корені (бондар, козир, лікар, буквар, вівчар; друкар, шахтар);
• при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення (горе, місце, життя, море);
• іменники середнього роду із закінченням -е та -я, без суфіксів -ен-, -ет при відмінюванні: поле, завдання, збіжжя, здоров’я.
3. Мішана:
• іменники чоловічого роду з кінцевим шиплячим приголосним основи (вантаж, дощ, сторож, слухач, ткач, товариш);
• іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення (вугляр — вугляра, каменяр— каменяра, пісняр — пісняра, скляр — скляра, тесляр — тесляра);
• іменники середнього роду з закінченням на -е при основі на шиплячий (ложе, плече, прізвище, явище).
Іменники ІІІ та ІV відміни на групи не поділяються.
Відмінкові закінчення іменників
Відмінкові закінчення іменників І відміни
| Н.? | -а? | -я -я? | -а |
| Р.? | -и? | -і? -ї? | -і? |
| Д.? | -і? | -і? -ї? | -і? |
| Зн.? | -у? | -ю? -ю? | -у |
| Ор.? | -ою? | -ею? -єю? | -ею |
| М.? | -і? | -і? -ї? | -і? |
| Кл.? | -о? | -е? -є? | -е |
| Множина | Множина | Множина | |
| тверда група | м’яка група | мішана група | |
| Н.? | -и? | -і? -ї? | -і |
| Р.? |  ? |
  |
 |
| Д.? | -ам? | -ям? -ям? | -ам |
| Зн.? | -и? | -і? -ї? | -і |
| Ор.? | -ами? | -ями? -ями? | -ами |
| М.? | -ах? | -ях? -ях? | -ах |
| Кл.? | -и? | -і? -ї? | -і |
Відмінкові закінчення іменників ІІ відміни
Однина
| Тверда група | Тверда група | Тверда група | |
| Н.? | -о | ||
| Р.? | -а? | -а? | -а |
| Д.? | -ові, -у? | -ові, -у | -у |
| Зн.? | -а? | -а? | -о |
| Ор.? | -ом? | -ом? | -ом |
| М.? | -ові, -у? | -ові, -і | -і |
| Кл.? | -у? | -е? | -о |
| Н.? | -е? | -я | ||
| Р.? | -я? | -я? | -я? | -я |
| Д.? | -еві, -ю | ?-еві, -ю? | -ю | -ю |
| Зн.? | -я? | -я? | -е? | -я |
| Ор.? | -ем? | -єм? | -ем? | -ям |
| М.? | -еві, -і, -ю? | -еві, -ї, -ю? | -і | -і |
| Кл.? | -е? | -ю? | -е? | -я |
| Мішана група | Мішана група | Мішана група | |
| Н.? | -е | ||
| Р.? | -а? | -а? | -а |
| Д.? | -еві, -у? | -еві, -у? | -у |
| Зн.? | -а? | -а? | -е |
| Ор.? | -ем? | -ем? | -ем |
| М.? | -еві, -і, -у ? | -еві, -і? | -і |
| Кл.? | -у? | -е? | -е |
Множина
| Тверда група | Тверда група | Тверда група | |
| Н.? | -и? | -и? | -а |
| Р.? | -ів? | -ів? | |
| Д.? | -ам? | -ам? | -ам |
| Зн.? | -ів? | -ів? | -а |
| Ор.? | -ами? | -ами? | -ами |
| М.? | -ах? | -ах? | -ах |
| Кл.? | -а? | -а? | -а |
| М’яка група | М’яка група | М’яка група | М’яка група | |
| Н.? | -і? | -ї? | -я? | -я |
| Р.? | -ів? | -їв? | ||
| Д.? | -ям? | -ям? | -ям? | -ям |
| Зн.? | -ів? | -їв? | -я? | -я |
| Ор.? | -ями? | -ями? | -ями? | -ями |
| М.? | -ях? | -ях? | -ях? | -ях |
| Кл.? | -і? | -ї? | -я? | -я |
| Мішана група | Мішана група | Мішана група | |
| Н.? | -і? | -і? | -а |
| Р.? | -ів? | -ів? | |
| Д.? | -ам? | -ам? | -ам |
| Зн.? | -ів? | -ів? | -а |
| Ор.? | -ами? | -ами? | -ами |
| М.? | -ах? | -ах? | -ах |
| Кл.? | -і? | -і? | -а |
Відмінкові закінчення іменників ІІІ відміни
| Однина | Множина | |
| Н.? | ?мат и? | -і? матер і |
| Р.? | -і? матер і? | -ей ?матер ів |
| Д.? | -і? матер і? | -ам? матер ям |
| Зн.? | матір ? | -і? матер ів |
| Ор.? | -ю? матір’ ю? | -ами ?матер ях |
| М.? | -і? матер і? | -ах? матер ях |
| Кл.? | -е? мат и? | -і? матер і |
Відмінкові закінчення іменників ІV відміни
| Однина | Множина | |
| Н.? | -а? -я? | -а -а |
| Р.? | -и? -і ,-я? | - |
| Д.? | -і? -і? | -ам? -ам |
| Зн.? | -а? -я? | -а? -а |
| Ор.? | -ам -ем , -ям? | -ами? -ами |
| М.? | -і? -і? | -ах -ах |
| Кл.? | -а? -я? | -а? -а |
Морфологічний розбір іменника
1. Початкова форма (називний відмінок однини).
2. Морфологічні ознаки:
• назва, загальна, власна;
• істота, неістота;
• рід (чоловічий, жіночий, середній);
• число (однина і множина; тільки однина; тільки множина).
• відміна (група (для іменників І і ІІ відміни));
• відмінок.
3. Синтаксична роль.
В піснях і труд, і даль походу. (М. Р.)
1. В піснях — іменник,
початкова форма — пісня (що?).
2. Жіночий рід; у множині рід не визначається; І відміна (м’яка група); місцевий відмінок.
3. Синтаксична роль — другорядний член речення, обставина.