Школяр UA

Прикметник

Прикметник — це самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє?
Ознака предмета визначається за кольором (чер­воний), за розміром (ве­ликий), за матеріалом (скля­ний), за приналежністю (братів), за сприй­нят­тям на смак, дотик, нюх (солодкий, м’я­кий, духмяний), за зовнішніми прикметами і внут­рішніми властивостями (білявий, стру­н­кий, ве­се­лий), за просторовими й часовими від­но­шен­ня­ми (далекий, ранній).

Морфологічні ознаки прикметника

Прикметник має 3 розряди за значенням:
1. Якісні (ознаки предмета, що можуть про­яв­ля­ти­ся більшою чи меншою мірою):
кмі­т­ли­вий – кмітливіший — най­кмітливіший.
2. Відносні (ознаки предмета за його від­но­шен­ням до інших предметів, дій, обставин):
бу­р­ш­ти­но­ве (намисто), осінній (день), пе­ре­лі­т­ні (пта­хи).
3. Присвійні (вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?:
мамина (казка), батьків (сміх), ве­д­ме­жий (барліг).

Якісні прикметники мають повну та коротку форму (рясний — рясен).
Якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння.
1. Вищий ступінь.
• Проста форма (за допомогою -іш-, -ш-).
добрий — добріший.
• Складена форма (за допомогою слів більш або менш).
добрий — більш добрий.
2. Найвищий ступінь.
• Проста форма (за допомогою най-, ок-, що- та прикметника вищого ступеня).
щонайдобріший.
• Складена форма (за допомогою слів найбільш, найменш або від усіх, над усе та прикметника вищого ступеня).
найбільш добрий,
добріший над усе.

Поділ прикметників на групи

1. Тверда група:
• прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний:
добрий, вразливий, ми­ну­лий, прекрасний;
• присвійні прикметники:
батьків, Олексіїв, мамин, Софіїн;
• короткі форми прикметників:
зелен, годен, рад, жив, здоров, свят.
2. М’яка група:
• прикметники, основа яких закінчується на м’який приголосний та [j]:
осінній, житній, ранній, художній, колишній, справжній, без­кра­їй, літній, синій.

Відмінкові закінчення прикметників

Тверда група

  Однина Однина Однина Мно­жи­на
  Чолові­чий рід Серед­ній рід Жіно­чий рід  
Н.? -ий? -е? -а? -і?
Р.? -ого? -ого? -ої? -их
Д.? -ому? -ому? -ій? -им
Зн.? як Н. або Р. ? -е? -у? як Н. або Р.
Ор.? -им? -им? -ою? -ими
М.? -ому, -ім? -ому, -ім? -ій? -их
 
Н.? - ? -є? -я?
Р.? -ого? -ого? -ої? -их
Д.? -ому? -ому? -ій? -им
Зн.? як Н. або Р.? -е? -у? як Н. або Р.
Ор.? -им? -им? -ою? -ими
М.? -ому, -ім? -ому, -ім?? -ій? -их

М’яка група

Н.? -ий?? -е? -а? -і?
Р.? -ого? -ого? -ої? -іх
Д.? -ому? -ому? -ій? -ім
Зн.? як Н. або Р. ? -е? ?як Н. або Р.
Ор.? -іми? -ім? -ою? -іми
М.? -ому, -ім? -ому, -ім? -ій? -их
         
Н.? -ій? -є? -я?
Р.? -ого? -ого? -ої? -іх
Д.? -ому? -ому? -їй? -їм
Зн.? як Н. або Р.? -є? -ю? як Н. або Р.
Ор.? -їм? -їм? -ою? -їми
М.? -ому, -їм? -ому, -їм? -їй? -їх


Морфологічний розбір прикметника

1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).
2. Постійні морфологічні ознаки:
1) розряд (якісний, відносний, присвійний);
2) форма:
• повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є);
• стягнена, нестягнена (для прикметників жі­но­чо­го і середнього роду).
3. Ступінь порівняння (для якісних при­кме­т­ни­ків):
• вищий;
• найвищий.
4. Тип відмінювання — група:
• тверда;
• м’яка.
5. Непостійні морфологічні ознаки:
• рід (в однині);
• число;
• відмінок.
6. Синтаксична роль у реченні.
Легкі тепловії лоскочуть лице. (І. Цюпа)
Легкі — прикметник.
Початкова форма — легкий (який).
Якісний (називає ознаку за вагою), повна фо­р­ма, звичайний ступінь;
тверда група відмінювання;
число — множина, рід не визначається,
називний відмінок.
У реченні — узгоджене означення.

 

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку