Лексика — словарний склад мови.
Слово має лексичне значення. Лексичне значення — це те, що слово означає.
Слова, що мають тільки одна лексичне значення, називаються однозначними.
Квасоля — Городина, овоч.
Слова, що мають два та більше лексичних значень, називаються багатозначними.
Томат — 1. Овоч.
2. Соус із цього овоча.
Багатозначні слова можуть уживатися в прямому значенні (буквальний зміст слова) і переносному (лексичне значення слова переноситься на інший предмет або явище за їх схожістю).
Прям. Перен.
Золота каблучка — золотий голос.
1. Омоніми — слова, однакові за звуковою формою, але зовсім різні за лексичним значенням.
Лайка1 — порода собаки.
Лайка2 — брутальне слово.
2. Синоніми— слова, різні за звуковою формою, але близькі за лексичним значенням.
Молодий — юний.
3. Антоніми — слова, протилежні за лексичним значенням.
Молодий — старий.
Лексика української мови складає групи за такими ознаками:
1. За походженням:
Власне українські | — | запозичені (іншомовна) |
хата | філософія | |
батько | театр |
2. За сферою вживання:
Загальновживані слова | — | професійні слова |
небо | ін’єкція | |
учень | мольберт |
3. За часом вживання:
Застарілі слова | — | нові слова (неологізми) |
князь | біоніка | |
очіпок | супермаркет |