Степінь з натуральним показником
Степенем числа a з натуральним показником n, більшим за 1, називається добуток n множників, кожний із яких дорівнює a. Тобто
де a — основа степеня; n — показник степеня.
Степенем числа a з показником 1 є саме число a.
Знак степеня з натуральним показником
1. Якщо основа степеня , то
для будь-якого натурального значення n.
2. Якщо , то
для будь-якого натурального значення n.
3. Якщо і n — число парне, то
. Наприклад:
;
;
.
Якщо і n — число непарне, то
. Наприклад:
;
.
Властивості степеня
1. При множенні степенів з однаковими основами залишають ту саму основу, а показники степенів додають:
для будь-якого числа a й довільних натуральних чисел m і n.
2. При піднесенні степеня до степеня основу залишають ту саму, а показники степенів перемножують:
для будь-якого числа a й довільних натуральних чисел m і n.


4. Щоб піднести до степеня добуток, досить піднести до цього степеня кожний множник і результати перемножити:

5. Щоб піднести до степеня частку, треба піднести до цього степеня ділене і дільник, а потім поділити степінь діленого на степінь дільника:


Одночлен і його стандартний вигляд
Вирази, які являють собою букви, числа, їхні степені й добутки, називаються одночленами.
Якщо одночлен записаний у вигляді добутку, який містить тільки один числовий множник, що стоїть на першому місці, а всі інші множники є степенями різних букв, то він називається одночленом стандартного вигляду.
Будь-який одночлен тотожніми перетвореннями можна звести до стандартного вигляду.
Для одночлена у стандартному вигляді числовий множник називається коефіцієнтом, а сума показників степенів усіх букв, що входять до нього, — степенемодночлена.
Якщо одночлен є числом, то вважають, що його степінь дорівнює 0.
Приклади
1) — стандартний вигляд; 12 — коефіцієнт;
— степінь.
2) .
Будь-який одночлен стандартного вигляду можна представити добутком двох одночленів стандартного вигляду. Наприклад:
.