Оксиди
Оксиди — складні речовини, утворені двома елементами, одним із яких є Оксиген. Їх назва складається зі слова «оксид» з додаванням спочатку назви елемента, що входить до складу речовини, у називному відмінку.
Класифікація оксидів
1) Оксиди, яким відповідають основи, називаються основними. Вони утворені металами. До них належать CuO, 
, 
, CaO, BaO, 
, NiO та інші.
2) Оксиди, яким відповідають кислоти, називаються кислотними. Вони утворені в основному неметалами. Це 
, 
, 
, 
, 
, 
та інші.
Поширення оксидів у природі
Оксиди широко поширені в природі. Наприклад, силіцій(IV) оксид 
— кремнезем є основною складовою піску, глини, входить до складу багатьох мінералів; 
— карбон(IV) оксид, вуглекислий газ,— складова частина повітря; 
— алюміній оксид входить до складу глини і багатьох гірських порід; 
— ферум(ІІІ) оксид міститься в залізних рудах; 
— вода — найпоширеніший на Землі оксид.
Вода як найважливіший природний оксид
Фізичні властивості води. Чиста вода прозора, не має запаху і смаку. Найбільша її густина — при 
(1 г/см3). Густина льоду менша ніж густина рідкої води, тому лід спливає на її поверхню. Вода замерзає при 0 °С й кипить при 
та тиску 101 325 Па (1 атм). Вона погано проводить тепло і дуже погано — електрику. Вода є гарним розчинником.
Хімічні властивості води.
1) Взаємодія з металами. Метали, що стоять у ряді напруг до Алюмінію включно, реагують із водою за звичайних умов:
Метали, що стоять у ряді напруг від Мангану до Гідрогену, реагують із водою при нагріванні:
Метали, що стоять у ряді напруг після Гідрогену, з водою не реагують.
2) Вода реагує з оксидами металів, якщо метали, що утворюють оксиди, знаходяться в ряді напруг до Магнію. При цьому утворюються луги, тобто розчинні у воді основи:
— кальцій гідроксид.
3) Вода реагує з багатьма оксидами неметалів, внаслідок реакції утворюються розчинні кислоти:
— сульфатна кислота.
4) Вода розкладається під дією високої температури або електричного струму:
.
Кислоти
Кислоти — це складні речовини, що складаються з одного чи декількох атомів Гідрогену та кислотного залишку.
Кислоти класифікують:
1) за кількістю атомів Гідрогену в кислоті — на одно-, дво- та триосновні.
| Одноосновні | Двоосновні | Триосновні |
HCl,  |
 ,  |
 ,  |
2) за наявністю Оксигену в кислотному залишку — на безоксигенові та оксигеновмісні.
Оксигенові кислоти
| Формула | Назва |
| H2SO4 | Сульфатна |
| H2SO3 | Сульфітна |
| HNO3 | Нітратна |
| HPO3 | Метафосфатна |
| H3PO4 | Ортофосфатна |
| H2CO3 | Карбонатна |
| H2SiO3 | Силікатна |
Безоксигенові кислоти
| Формула | Назва |
| HCl | Хлоридна (соляна) |
| HF | Фтороводнева (плавікова) |
| HBr | Бромоводнева |
| H2S | Сульфідна |
| HI | Іодоводнева |
Одержання кислот
1) Оксигеновмісні розчинні у воді кислоти можна добути взаємодією оксидів з водою:
2) Оксигеновмисні нерозчинні у воді кислоти добувають взаємодією відповідної солі з більш сильною кислотою:
3) Безкисневі кислоти добувають взаємодією водню з неметалом:
з наступним розчиненням продукту реакції у воді.
Фізичні властивості кислот
Більшість кислот — рідини, але є і тверді кислоти, наприклад ортофосфатна і метафосфатна, силікатна. Усі кислоти важчі за воду й у більшості випадків добре в ній розчиняються. Деякі леткі кислоти (хлоридна, нітратна) мають характерний запах. Майже всі кислоти безбарвні.
Хімічні властивості кислот
2) Взаємодія з металами.
Метали, що стоять у ряді напруг до Гідрогену, витісняють його з розведених кислот (крім нітратної кислоти):
3) Кислоти реагують з оксидами, що утворені металами:
Реакції обміну — це реакції між двома складними речовинами, у результаті яких вони обмінюються своїми складовими частинами.
4) Кислоти реагують з основами:
Основи
Основи — складні речовини, до складу яких входять атом металу й одна або кілька гідроксильних груп.
Назви основ утворюються від назви відповідного металу в називному відмінку і слова «гідроксид»:
NaOH — натрій гідроксид;
— ферум(ІІ) гідроксид;
— ферум(ІІІ) гідроксид.
Застосовуються й інші традиційні назви:
NaOH — їдкий натр;
— гашене вапно.
Основи класифікуються за розчинністю у воді:
1) на розчинні, або луги, — добуті лужними або лужноземельними металами:
Li, Na, K, Rb, Cs, Ba, Sr, Ca;
2) нерозчинні — всі інші основи.
Фізичні властивості основ
За нормальних умов усі луги — тверді речовини білого кольору, милкі на дотик, їдкі, роз’їдають шкіру, тканини, папір. Нерозчинні основи — тверді речовини різного кольору.
Добування основ
1) Луги добувають:
— взаємодією води з лужними або лужноземельними металами:
— взаємодією води з оксидами лужних і лужноземельних металів:
BaO + 2H2O = Ba(OH)2
2) Нерозчинні основи добувають унаслідок взаємодії розчинних солей з лугами:
Хімічні властивості основ
1) Луги мають такі хімічні властивості:
— змінюють забарвлення індикаторів: фенолфталеїну без кольору 
на малинове, метилового оранжевого 
на жовте, фіолетового лакмусу 
на синє, універсального індикаторного паперу 
на синє;
взаємодіють із кислотними оксидами:
— взаємодіють із кислотами:
— реагують із солями:
2) Нерозчинні основи мають такі хімічні властивості:
— не змінюють забарвлення індикаторів;
— практично не взаємодіють із кислотними оксидами;
— взаємодіють із кислотами:
— розкладаються при нагріванні:
Реакція взаємодії кислот з основами називається реакцією нейтралізації і належить до реакцій обміну.
Амфотерні гідроксиди та оксиди
Здатність хімічних речовин виявляти кислотні або основні властивості в залежності від природи речовини, з якою вони реагують, називається амфотерністю.
Амфотерні властивості виявляють перехідні метали, їхні оксиди та гідроксиди, наприклад: цинк, алюміній, берилій, тривалентний хром і тривалентне залізо, їхні оксиди і гідроксиди тощо.
Хімічні властивості амфотерних речовин
Характерною є взаємодія амфотерних речовин як із кислотами, так і з основами:
а також реакції з цинк гідроксидом:
Солі
Солі — це складні речовини, утворені атомами металів і кислотними залишками.
Назви солей складаються з назви металу і назви кислотного залишку.
Назви солей, що утворюють кислоти
| Формула кислоти | Назва солей |
 |
Сульфати |
 |
Сульфіти |
 |
Нітрати |
 |
Метафосфати |
 |
Ортофосфати (або фосфати) |
 |
Карбонати |
 |
Силікати |
Фізичні властивості солей
За нормальних умов усі солі — тверді кристалічні речовини різного кольору. Розчинність їх у воді різна (див. таблицю розчинності на с. 350).
Хімічні властивості солей
Солі взаємодіють:
1) З металами (реакція заміщення):
2) Розчинні солі з лугами (реакція обміну):
3) З кислотами (реакція обміну).
Ця реакція відбувається за таких умов:
— утворюється осад, нерозчинний у кислотах:
— реагуюча кислота сильніша від тієї, яка утворила сіль:
— сіль утворена леткою кислотою, а реагуюча кислота нелетка:
Кислота 
нестійка, тому при її утворенні відразу ж відбувається реакція розкладу. Наприклад:
Зазвичай це записується так:
4) Із солями (реакція обміну):
NaCl + AgNO3 = NaNO3 + AgCl ?