1. Разом пишуться складні сполучники, які ста­но­в­лять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, не­мов­би, немовбито, неначе, неначебто, ніби, ні­би­то, ніж, отже, отож, притім, притому, при­чім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова абощо, тощо.
2. Окремо пишуться:
• сполучники з частками б, би, ж, же: або ж, адже ж, але ж, а як же, бо ж, ко­ли б, коли б то, отже ж, хоча б, хоч би.

• складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, зтого часу як, незважаючи (невважаючи) на те що, після того як, при цьому, та й, так що, тимчасом як, тому що, у міру того як, через те що й подібні.
3. Через дефіс пишуться сполучники: отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.

Примітка. Сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пи­шуть­ся з прийменниками за, про та частками би, як окремо. Так, сполучники зате, проте мо­ж­на замінити одним із протиставних спо­лу­ч­ни­ків а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не під­да­ють­ся.

Порівняйте:
Хоч не застав Івана дома, зате пройшовся. — За те оповідання його похва­лили.
Сполучник щоб легко відрізнити від за­ймен­ни­ка що з часткою б, оскільки на займенник що виразно падає наголос.
Порівняйте:
Сказав, щоб усі прийшли. — Що б ви сказали, коли б я не приїхав?
Сполучники якби, якщо можна відрізнити від однозвучного з ними прислівника як та за­йме­н­ни­ка що із часткою би за допомогою кон­текс­ту, бо на прислівник як завжди падає ло­гі­ч­ний на­го­лос.
Порівняйте:
Якби тут був мій товариш! — Як би краще ви­ко­на­ти завдання!
Якщо хочеш, допоможу тобі. — Як що тра­пить­ся, нарікай на себе.