Пишеться І:

1. Перед голосними та й, а також у кінці не­змі­ню­ва­них слів: ажіотаж, нотаріус, Греція, Чі­а­ту­рі.
2. Після г, к, х, п, м (якщо це не виняток): гірлян­да, кіно, хімік, пігмей, мільярд.
3. У географічних назвах після з, с (якщо це не виняток): Сімферополь, Сідней, Зімбабве.
4. У прізвищах після всіх приголосних, крім шиплячих та ц: Дідро, Меріме, Сінклер.

Пишеться И:

1. В основах загальних іншомовних слів після букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним при­го­ло­с­ним (крім й): директор, цирк, ін­сти­тут, по­зи­ція, таксист, шифер, режим, ко­ри­дор, чипси.
2. Як виняток:
• у давно запозичених словах: бинт, ви­м­пел, гра­фин, миля, кипарис, кит, скипидар, спирт;
• у словах, запозичених із східних мов: ба­ш­кир, ка­л­мик, кизил, кин­джал, кисет, ки­ш­лак.
3. В основах власних іншомовних назв після шиплячих та ц перед наступним при­го­ло­с­ним:
Чингізхан, Цицерон, Шиллер, Чикаго, Ві­р­джи­нія, Жизель.
4. В географічних назвах:
• після р, д, т перед приголосним (крім й):
Тибет, Мадрид, Кордильєри;
• у кінцевих -ида, -ика: Антарктида, Африка;
• у назвах Єгипет, Вифлеєм, Єруса­лим, Сирія, Си­ци­лія, Пакистан, Китай, Бра­зилія.