Школяр UA

Уживання м’якого знака

М’який знак уживається:

1. Для позначення м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад: забудько, заздалегідь, мазь, молотьба, нехіть, увесь, ґедзь, мовець, обмаль, сутінь, спільний, Гринько, Луцьк.
2. Для позначення м’яких приголосних у се­ре­ди­ні складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьо­мий, тьохкати.
3. Після з, с, ц у суфіксах -зьк(ий), -цьк(ий), ?ськ(ий), -зьк(о), -цько(о), -ськ(о), -иськ(о), ?зькість, -ськість: запорізький, індійський, близь­кість, людськість, вузько, хвацько, вій­сь­ко.
4. Після н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, ?ісеньк?, -юсінь-: біленький, рибонька, то­ню­сі­нь­кий, че­пур­не­се­нь­кий, здоровісінький.
5. Після л перед наступним приголосним (крім л): більший, ковальський, кільце.
6. У родовому відмінку множини іменників жі­но­чо­го роду м’якої групи І відміни й се­ре­д­ньо­го роду на -нн(я), -ц(е) ІІ відміни: бажань, кі­лець; друкарень, робітниць.
7. У 3-й особі однини й множини дійсного та 2-й особі однини й множини наказового способу дієслів, а також у стягнених формах ін­фі­ні­ти­ва та зворотного афікса -ся(сь): будить, бу­дять, будь, будьте, винось, виносься, ви­но­сь­тесь.

М’який знак не вживається:

 

1. Після л у сполученні лк, а також у похідних від нього сполученнях лц, лч: балка, балці, гол­ка, голці, галка, галченя, Наталка, Наталці, На­тал­чин.
Але: Галька, Гальчин, Гальці.
2. Після б, п, в, м, ф: дріб, приголуб, сипте, степ, кров, ставте, вісім, верф.
3. Після ж, ч, ш, щ: їж, їжте, вічко, піч, бо­ре­ш­ся, їдеш, ківш, дощ, борщ.
4. Після р в кінці складу: воротар, гіркий, (але Горький), кобзар, перевір, перевірте, тепер, Харків.
5. Після н, д, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, ?чишин: безбатченко, Панченко, Радчук, Сте­па­н­чук, Пан­чишин.
Але після л пишеться ь: Михальченко, На­та­ль­че­н­ко.
6. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами ?ськ(ий), -ств(о): інженер, кінчик, менший, Уманщина, радянський, селянський, се­лян­с­т­во.
Але: доньчин, няньчин, бреньчати; донька, ­нянька, бренькіт.
7. Після м’яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м’які приголосні: віконця, вінця, ланцюжок, передній, свято, сміх.
8. Між подвоєними (подовженими) при­го­ло­с­ни­ми: буття, відлюддя, віддячитися.

 

© 2009-2019 Школяр UA

Натисніть клавішу Enter для пошуку
Натисніть клавішу Enter для пошуку