Апостроф ставиться:

1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, крім р, який належав би до кореня: безхліб’я, б’є, п’є, в’ється, здо­ро­в’я, кав’ярня, львів’янин, полум’яний, хо­м’як, При­п’ять, кам’янка.
2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, подвір’я, перемир’я.
3. Після к в імені Лук’ян і похідних від нього словах Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янівка.
4. Після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на приголосний: бе­з’я­зи­кий, в’їзд, з’юр­мились, з’єднаний, двох’­я­ру­с­ний.

Апостроф не ставиться:

1. Після б, п, в, м, ф, коли перед ними стоїть приголосний (крім р), який належить до ко­ре­ня слова: дзвякнути, мавпячий, морквяний, свято, цвях.
2. Після р на початку складу, якщо наступні я, ю, є, ї позначають м’якість звука р: ряд, ря­с­но, моряк, крюк, тетеря.

види присудка приклади