Навіть одні й ті самі потреби людини можна задовольнити різними благами (наприклад, потреба в одязі — костюмом, светром тощо). З іншого боку, практично кожний ресурс використовується по-різному (наприклад, із деревини виробляють папір, олівці, меблі тощо). Однак множинність економічних цілей вимагає від кожної людини, фірми або суспільства визначення умов і напрямку використання обмежених ресурсів.
Обмеженість економічних ресурсів і багатоваріантність їхнього використання графічно представлені на рис. 5 (с. 9) кривою виробничих можливостей (КВМ).
КВМ — це геометричне місце точок, кожна з яких представляє альтернативу можливого виробництва поєднання двох видів чи двох типів товарів в умовах раціонального використання обмежених ресурсів. Точки A і G на графіку — це максимально можливі кількості кожного з товарів, вироблених із наявних ресурсів. Точки B, C, D, E, F — різні комбінації виробництва двох товарів з обмежених ресурсів.
Кожна з точок, що містяться на КВМ, означає ефективний варіант виробництва. Точки, розташовані ліворуч від КВМ (наприклад точка K), означають неефективний варіант виробництва, оскільки не всі ресурси задіяні з повною віддачею. Точки, що розташовані праворуч від КВМ (наприклад M), — неможливий варіант виробництва, тому що наявних ресурсів недостатньо для виробництва даних кількостей товарів одночасно.
Рис. 5
Отже, КВМ відображає: обмеженість ресурсів; можливість вибору; альтернативну вартість; зростання альтернативних витрат, а отже, і зменшення доходності.
Крива виробничих можливостей використовується як при мікро-, так і при макроаналізі економічних процесів.